«Київенергохолдинг» за нормальну роботу комунального господарства

«Київенергохолдинг» за нормальну роботу комунального господарства

Не проіснувавши й місяця від дня реєстрації, компанію «Київенергохолдинг» та її керівництво було піддано критиці з боку новообраної влади Києва. Як передає інформагенція «Українські новини», міський голова Києва Леонід Черновецький звернувся до Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України з проханням перевірити стратегічні підприємства Києва («Київенерго», «Київхліб», «Київмлин», «Хліб Києва», банк «Хрещатик»...), серед них і «Київенергохолдинг».

Ще раніше Черновецький, опираючись на власні джерела, твердив ЗМІ про непрозорість створення структури «Київенергохолдинг», яка об’єднала управління державними активами («Київенерго» — 13%, «Київводоканал» — 67%, «Київгаз» — 60+1%), та про свій намір «повернути у власність територіальної громади Києва» ці комунальні підприємства.

Дискусія між сторонами — мерією і холдингом, буквально від дня його заснування, з 5 квітня цього року, була дуже інтенсивна. Створення холдинга пов’язували з колишнім міським головою Києва Олександром Омельченком, який начебто бажав прихопити з собою комунальне господарство Києва, «недружніми діями деяких депутатів»...

Натомість, сама схема створення багатофункціонального комунального підприємства видається досить логічною. Голова правління «Київенергохолдинга» Юрій Бондар стверджує, що створення холдинга є вигідним і для міста, і для кожного споживача. Крім того, на його переконання, холдинг з часткою приватного капіталу дозволить викорінити корупційні схеми у комунальній сфері. Адже, по-перше, створення ЗАО «Київенергохолдинг» досить чітке і прозоре; по-друге, стан комунального господарства Києва справді потребує нагальних змін та орієнтації на європейські стандарти.

Доцільність енергохолдинга

Власне, наскільки доцільне, кому вигідне, а кому не вигідне створення енергохолдинга?

На переконання Бондаря, головна проблема може полягати в можливому дезінформуванні Черновецького його оточенням, чиновниками, які наживалися на роботі, чи то насправді «бездіяльності» у сфері комунального господарства, і тепер просто бояться того, що іноземні інвестори перекриють їхні канали для зловживань. «Думаю, у Леоніда Михайловича було дуже мало часу, щоб вникнути в проблеми житлово-комунального господарства, а чиновники, які навколо нього сьогодні в’ються і намагаються забезпечити себе кріслами, — підсовують йому недостовірну інформацію і зіштовхують його із структурами, які роблять усе необхідне для того, щоб Київ таки вийшов на європейські стандарти. Особисті інтереси чиновників, «червоних директорів», як ми їх називаємо, просто гальмують роботу ЖКГ», — вважає Юрій Бондар. Відповідно й ставлення Черновецького в умовах відсутності достатньої інформації зрозуміле — адже деякі чиновники ведуть гру на темі приватизації комунальної власності.

«Київенергохолдинг» буквально наступає на інтереси чиновників, які вели та ведуть активну кампанію проти створеного підприємства. Розмови про те, що, створюючи комунальний холдинг, хтось просто хотів вкрасти комунальну власність, — необгрунтовані. Місто, по-перше, зберігає контрольний пакет акцій «Київенергохолдинга» (61%), має більшість у наглядовій раді. Крім того, в руках у міста залишаються й надалі виробничі активи — трубопроводи, колектори, очисні споруди, ТЕЦ», — каже Юрій Бондар. Нагадаємо, що власниками створеного 5 квітня холдинга є Київміськрада (61%) та кіпрські компанії Densec Lіmіted (19%) і Zarova Lіmіted (20%). Юрій Бондар також вбачає у виникненні конфлікту політичний підтекст. «Я балотувався до Київради від ГАКу, тепер ми в альянсі з БЮТ, можливо, у такий спосіб хочуть надавити через мене на ГАК і БЮТ, а також на створення коаліції», — вважає керівник «Київенергохолдинга».

«Київенергохолдинг» стане координуючим центром, який стежитиме за раціональною роботою трьох комунальних структур, взаєморозрахунків між ними. «Торік ми відвідували комунальні підприємства Данії, Німеччини, Польщі, Туреччини. В багатьох містах послуги надаються підприємствами холдингового і корпоративного типу по повному спектру — електроенергія, газ, вода, телекомунікаційні послуги тощо. Наприклад, у Мюнхені електротранспорт повністю під патронатом такого комунального холдинга», — каже голова правління. В Англії існують лише приватні багатофункціональні компанії, у Франції — комунальна форма власності і передача в управління або концесію приватним структурам, у Німеччині — змішана форма власності (на основі договорів приватні структури експлуатують мережі, які належать мерії). Власне, німецька схема й була запозичена при створенні «Київенергохолдинга».

«Тарифи не змінювалися з 1998 року, їх тримали штучно, вони відповідали рівню послуг, можливо, до 2000 року, але за цих 8 років собівартість усіх послуг зросла, в той час як ціни на комунальні послуги залишилися на старому рівні. Чому так сталося? По-перше, тарифну політику Києва регулює Київрада та Київдержадміністрація. Мабуть, під кінець свого строку Київрада не хотіла піднімати ціни на тарифи, адже це погіршило б політичний клімат у столиці і підірвало б довіру до політиків. По суті, підприємства надавали послуги, а в грошовому вимірі отримували набагато менше, ніж постачали».

Стосовно тарифів на комунальні послуги, на думку Юрія Бондаря, вони неодмінно зростатимуть. «Економічні умови змінились, а тарифи залишилися на тому самому рівні. Продовжується плата за нормами, а не за фактично спожиті послуги», — каже Бондар. За його словами, вже цього року «Київенергохолдинг» має намір провести реформу жеків. «Дивно було спостерігати за тим, як жекам кілька разів списувалася заборгованість. Усе це тому, що немає ринку комунальних послуг. Система взаєморозрахунків між підприємствами складна і в деяких випадках суперечить чинному законодавству. Всі чогось вичікують і нічого не роблять. На мою думку, створення «Київенергохолдинга» — перший реальний крок на шляху реформування комунального господарства», — підкреслює Юрій Бондар.

Уже найближчим часом «Київенергохолдинг» переглядатиме систему взаєморозрахунків між жеками (так, щоб громадяни чітко розуміли, за що вони платять і які додаткові послуги вони можуть отримати); нагальним є проведення реконструкції частини мереж — водопровідних, каналізаційних тощо. Підготовлено і низку довготривалих проектів — із заміни технологічного обладнання, покращення рівня екології в столиці, вирішення проблеми додаткового енергозабезпечення Києва в пікові години, будівництва мулоспалюючого заводу (вартість 100 млн. доларів), реконструкції заводу «Енергія» (20 млн. доларів).