Святкування 100-річчя Державної Думи в Росії — вагома підстава для аналізу відносин українського і російського народів, які мають спільну історію. Таку думку висловив Голова Верховної Ради Володимир Литвин у виступі на спеціальному засіданні Державної Думи Російської Федерації, присвяченому ювілейній даті.

Українська делегація на чолі з главою парламенту прибула вчора на святкування ювілею першого законодавчого органу сусідньої країни.

У складі першої Думи прцювали близько 500 депутатів, з-поміж яких було 44 українці. Цікаво, що один із них мав прізвище Литвин і був обраний від українських селян.

Голова Держдуми РФ Борис Гризлов у своєму виступі нагадав слова свого попередника Сергія Муромцева, сказані 100 років тому: «Велика справа покладає на нас і великий подвиг, закликає до великої праці. Побажаємо один одному і самому собі, щоб усім стачило сил для того, щоб винести її (працю) на своїх плечах на благо народу, який обрав нас».

Проте, схоже, Росія продовжує пошук своєї ідентичності, бо, скажімо, Борис Гризлов, говорив про перехід до виборів на пропорційній основі, розвиток парламентаризму, визначення контрольних функцій парламенту. А голова Конституційного Суду Валерій Зорькін акцентував увагу на необхідності поєднання в Російській Федерації ліберальних свобод і міцної державної влади. Інакше, на його думку, Росія може загинути.

Ця само думка пролунала й у виступах керівників думських фракцій, в яких водночас можна було почути ностальгійні нотки за «великою Росією».

Про це особливо полум’яно й емоційно сказав віце-спікер Держдуми РФ Сергій Бабурін. Щоправда, ще більш емоційно звинуватив свого колегу у розвалі країни ще один віце-спікер Володимир Жириновський.

У зверненні до народів світу і парламентів країн світу, яке прийняли на спеціальному засіданні депутати Державної Думи Російської Федерації з нагоди 100-річчя Державної Думи в Росії, зокрема, йдеться про прихильність до «ідеї збереження існуючої багатоманітності світу, а також про недопустимість використання подвійних стандартів у міжнародних відносинах».

Детальніше про святкування ювілею першого російського парламенту — в наступному номері «Голосу України».

Володимир КОРОЛЮК (телефоном).

Київ—Санкт-Петербург.