Ще у вересні минулого року екс-голова Служби безпеки Олександр Турчинов звинуватив заступника Генпрокурора у причетності до зриву «ловів» на «ізраїльського вигнанця» Олексія Пукача. За його словами, коли СБУ готувала операцію із затримання генерала, у ЗМІ з’явилася інформація, «яка дала можливість цій людині втекти».

Нагадаю, свого часу газета «Сегодня» першою «встановила» місцеперебування Пукача: посилаючись на компетентне джерело, вона повідомила, що СБУ знайшла його в Ізраїлі. Інші видання у «словесній діареї» запідозрили заступника Генпрокурора Віктора Шокіна. Це начебто підтвердило і розслідування, проведене «людьми Турчинова»: принаймні сам Олександр Валентинович запевняв, що «причетним до випливу цієї інформації був один із заступників Піскуна». Для посилення такого висновку недавно, коли самого пана Турчинова запідозрили у виконанні функцій майора Мельниченка і запросили на допит до ГПУ, знов залучили «зброю — слово»: статті керівника прес-служби СБУ часів пана Турчинова Станіслава Речинського переконували читачів, що саме Генпрокуратура винна у «невловимості» спритного генерала.

І ось пролунав зустрічний удар: на позавчорашньому брифінгу заступники начальника Головного слідчого управління ГПУ Роман Шубін та управління з розслідування особливо важливих справ Юрій Грищенко категорично спростували версію своїх опонентів. Відомство на Різницькій повністю відкидає свою вину у зриві операції, розробленій на вулиці Володимирській, а всі претензії до себе вважає «введенням громадськості в оману та підривом авторитету органів прокуратури».

Роман Шубін, зокрема, заявив, що ні колишній голова Служби безпеки Олександр Турчинов, ні його заступник Андрій Кожем’якін до розкриття справи Гонгадзе жодного стосунку не мають. «Навпаки, з їхнім приходом було розвалено дуже професійну оперативно-розшукову групу, яка разом з нами займалася цією справою ще з 2002 року». Одне слово, вони спрацювали як «дилетанти» або й навіть «чистої води авантюристи». А що стосується автора статей, то «Генпрокуратура розглядає питання про подання до суду позову до Речинського з вимогою спростувати неправдиві дані...»

Хто має рацію в цьому «артобстрілі» компроматами, звичайно, вирішувати не нам. Тим паче що ні вірогідна професійність одних, ні гіпотетичний авантюризм інших не завершилися давно очікуваним результатом: замовники вбивства Георгія Гонгадзе не встановлені, підозрювані у вбивстві «не позбулися гіпертонії», а генерал Пукач нагадує казкового колобка, який утік і від СБУ, і від ГПУ. А ті, замість того щоб перетворитися на «лисицю», по-«заячому» воюють один з одним...

P. S. Президент попросив РНБО та СБУ надати громадянці Грузії Лесі Гонгадзе допуск до «державної таємниці» у справі про вбивство її сина, а також звернувся з проханням до прокуратури та суду зробити судовий процес відкритим для суспільства і медіа.