У парламентських слуханнях «20 років Чорнобильської катастрофи: підсумки і перспективи», окрім народних обранців, взяв участь майже весь склад уряду на чолі з в. о. Прем’єр-міністра Юрієм Єхануровим. Відкриваючи слухання, Голова Верховної Ради Володимир Литвин наголосив: не було такої сім’ї, яку не опалив би вогонь Чорнобиля, бо після аварії, як на війні, були свій передній край, болючі втрати, масова евакуація, нічийна земля, страх і непевність. «Чорнобильські громи прозвучали зловісними передвісниками майбутньої геополітичної катастрофи, розпаду Радянського Союзу, — підкреслив В. Литвин. — 20-та річниця — це нагода для підбиття соціально-економічних, медичних, наукових підсумків чорнобильської трагедії».

За словами глави парламенту, ми повинні визнати, що останні 20 років українське суспільство існувало в умовах подвійного, потрійного перенапруження, гігантського депресивного стресу, спричиненого і психологічною травмою Чорнобиля, і соціально-економічними та політичними кризами. Адже якщо матеріальні збитки можна уявити у вигляді конкретних фінансових показників, то ніякими грошима не виміряти людське горе. Обов’язок Верховної Ради, наголосив Володимир Литвин, — захистити свій народ, своє суспільство від маніпуляцій, які здійснюють певні міжнародні структури і ядерне лобі, намагаючися побудувати сотні нових атомних реакторів, применшити наслідки аварії на ЧАЕС, позбутися пам’яті Чорнобиля і викликати своєрідну амнезію до найбільшої техногенної катастрофи XX сторіччя. «Верховна Рада України разом із громадськістю повинна сказати своє компетентне слово щодо неприпустимості спекуляцій», — сказав глава парламенту. На його думку, підсумками парламентських слухань має стати створення під егідою Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства за участю фахівців підсумкового інтегрального документа, в якому будуть представлені обгрунтовані дані щодо шкоди здоров’ю населенню нашої держави після Чорнобильської катастрофи, і цей документ має бути представлено як офіційну позицію України у різні міжнародні інституції.

Усі учасники парламентських слухань у своїх виступах були єдині в тому, що український народ заплатив надзвичайно високу ціну за безглуздий експеримент. І через 20 років Чорнобиль залишається загальнонаціональною, радіаційною, екологічною катастрофою, безпрецедентною за своїми масштабами та впливом на населення. За офіційними даними, за 20 років унаслідок аварії на ЧАЕС померли 514 тисяч ліквідаторів, нині на забруднених територіях проживають більш як 2 мільйони осіб, понад 100 тисяч наших співвітчизників мають статус інвалідів Чорнобиля. Водночас, як зазначали і представники міністерств — з питань надзвичайних ситуацій, охорони здоров’я, соціальної політики та праці, народні депутати, фінансування чорнобильських проблем наразі здійснюється лише на 20 відсотків, а на повноцінне лікування можуть розраховувати тільки 5—7 відсотків потерпілих. Мільйони людей зазнали на собі вплив наслідків аварії, мільйони гектарів плодючої землі знищено назавжди.

Під час парламентських слухань лунали різні пропозиції, більшість яких зводилася до того, що держава має посилити увагу до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та захисту потерпілих. Зокрема, відновити у Верховній Раді профільний комітет з питань Чорнобиля та соціальний орган державної виконавчої влади, який опікуватиметься чорнобильською проблематикою.

У своєму заключному слові на парламентських слуханнях голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Геннадій Руденко висловився за потребу прийняття державної програми пріоритетності фінансування всіх попередніх чорнобильських програм. І висловив сподівання, що новий парламент зможе об’єднатися навколо чорнобильської проблематики. Голова Верховної Ради Володимир Литвин, підсумовуючи парламентські слухання, зазначив, що під час них також мали змогу сказати своє слово представники багатьох громадських організацій, які опікуються чорнобильською проблематикою. Однак, на превеликий жаль, парламентські слухання, за висновком Володимира Литвина, засвідчили одну спільну біду для українського життя політикуму і влади — це відсутність чіткого розуміння ситуації, що і як треба робити, відсутність системи роботи. «Немає головного — скоординованої і відповідальної роботи», — сказав В. Литвин і висловив сподівання, що у нової Верховної Ради та нового уряду будуть хороші дороговкази й орієнтири для роботи.

Під звуки Державного Гімну України, який традиційно в сесійній залі виконав хор імені Г. Верьовки, український парламент четвертого скликання вчора завершив свою роботу.