Таку назву мав громадський форум, який провела днями Українська екологічна асоціація
Його мета: розкрити правду про Чорнобильську катастрофу, ступінь опромінення населення України та про замовчування трагічних наслідків техногенної аварії щодо стану здоров’я дітей та молоді, зумовленого радіаційним опроміненням. Як підсумок — подати урядові відповідні пропозиції.Зазначу: хоч і назвали цей захід громадським форумом, але за змістом то була глибока і всебічно наукова конференція. І передусім тому, що окрім представників громадських організацій
«Союз українок», благодійного фонду спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи, Всеукраїнського лікарського товариства у ньому взяли участь працівники багатьох державних наукових установ. Прийшли за власним бажанням. Щоб висловитися. Щоб їх почули.І голова асоціації
«Зелений світ» Юрій Самойленко, і багато промовців на зібранні розкривали й оприлюднювали мало — і не всім досі відому правду про Чорнобильську катастрофу.Найбільше діставалося владі. Спершу — тодішній. Яка, знаючи про аварію, що сталася на першому енергоблоці Чорнобильської атомної станції у 1982 році, а ще раніше — на кількох АЕС США, не вжила відповідних заходів із запобігання повторенню подібного на ЧАЕС — найбільшій на той час атомній станції у Європі.
Потім пішло масове засекречення того, що сталося. Пригадували, як міністру охорони здоров’я України Романенку було першому доручено виступити перед населенням по радіо і телебаченню. І як він зайшов до ЦК Компартії України з одним текстом, а вийшов звідти з іншим...
Згадувалися кроси здоров’я, які проводили в Чорнобилі і Прип’яті після аварії. Про те, як деякі московські вчені доводили, що не радіація страшна, а... природній радоновий фон і радили не проводити йодування населення тощо.
Це тоді. За тієї влади. А нині, зазначалося на форумі, далеко не всі постраждалі діти охоплені диспансеризацією. Не функціонує державний реєстр. На подолання наслідків Чорнобильської катастрофи не виділяються належні кошти. Є випадки, коли гроші, виділені на ці цілі, використовуються за іншим призначенням. А в цей час дітей оздоровлюють... на асфальтах.
І найголовніші висновки. В Україні відсутня цілеспрямована державна чорнобильська політика. Відсутній єдиний державний орган, який опікувався б усіма питаннями ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту постраждалих від неї. Кошти розпорошуються по кількох відомчих кишенях і необхідних результатів не відчутно.
Організатори форуму ухвалили: узагальнені пропозиції й рекомендації надіслати уряду. До відома та відповідної реакції. І висловлювали твердий намір проконтролювати його реакцію.
Наостанок. Цей громадський форум відбувся, де б ви думали? У Національному історичному музеї. Бо тільки тут його приютили. А коли організатори форуму зверталися навіть до закладів медичного спрямування, там їм відповідали: ви представляєте не державні органи, тож вибачте...
