Проблеми і перспективи вдосконалення судоустрою та господарського судочинства обговорили учасники науково-практичної конференції, яка відбулася в Донецьку. Конференцію приурочено до 15-річчя системи господарських (арбітражних) судів України.

Донецьк місцем проведення конференції було обрано не випадково. Щороку в господарському суді індустріальної області розглядають понад 20 тисяч справ, у Донецькому апеляційному господарському суді — понад три тисячі справ. Прийнято рішення про створення на базі останнього «модельного суду», оскільки він відповідає сучасним вимогам стосовно облаштування приміщень, оснащення комп’ютерами та оргтехнікою. Тут панує максимальна комфортність у роботі як для працівників суду, так і для представників сторін у справах.

У центрі уваги учасників конференції опинилася державна концепція удосконалення системи судоустрою та забезпечення доступу до справедливого правосуддя. У згаданій концепції реформування пропонується скасувати господарську спеціалізацію, а натомість запровадити поділ на цивільні, кримінальні та адміністративні суди.

— Подібні ідеї вже давно відомі в юридичному середовищі, — відзначив заступник голови Вищого господарського суду України Анатолій Осетинський. — Не нові й ідеї про скасування Господарського кодексу України. Однак глибинний аналіз нинішнього стану та наукова оцінка цієї сфери однозначно свідчать на користь збереження діючого, розгалуженого комплексу системи судів господарської юрисдикції. У 2005 році кількість справ, розглянутих господарськими судами усіх інстанцій, збільшилася. Місцеві суди розглянули понад 200 тисяч справ, апеляційні — більш як 35 тисяч, Вищий господарський суд — понад 20 тисяч.

За словами заступника голови Вищого господарського суду, специфіку відносин і суперечок обумовлюють специфічні правила і порядок судового провадження. Документованість процесу, проста (порівняно з цивільним провадженням) процедура визначення належності, достовірності та допустимості доказів, відсутність інституту показань свідків — збереження цих особливостей дозволяє запобігти надмірній тяганині, прискорює розгляд справ. А отже — відповідає інтересам самих учасників.

Кризовим назвав сучасний стан системи судоустрою і судочинства директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України, доктор юридичних наук, академік Валентин Мамутов. Він порадив із обережністю запозичати чужий досвід: на його переконання, вітчизняна модель арбітражного суду була найдосконалішою.

Своїми думками під час конференції поділилися й інші учасники, серед них — постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Анатолій Селіванов, директор Інституту законодавства Верховної Ради України Олександр Копиленко, судді господарських судів, представники Академії суддів України та інших навчальних закладів.