Президенту України Ющенку В. А.

Пане Президенте!

Звернутися до Вас з цим листом мене змушують надзвичайні обставини. Вони тим більш кричущі, що відбуваються напередодні 61-ї річниці Великої Перемоги над фашизмом. Мені дуже хочеться, щоб ті цілком справедливі та заслужені слова, які ми часто виголошуємо, вшановуючи ветеранів війни, ніколи не розходилися з повсякденною практикою у діяльності вищих органів виконавчої влади.

А мова, власне, ось про що. Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (код 25013401) передбачена фінансова підтримка громадських організацій ветеранів та інвалідів на здійснення їх статутної діяльності. Законом виділено на названі цілі 2 768,7 тисячі гривень. Вважаю, що ця сума мала бути значно більшою. Але бюджет — то закон. Та ще більший подив викликає розподіл зазначених коштів.

Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 14.03.2006 р. (№ 69/276) «Про затвердження паспортів бюджетних програм на 2006 рік» левова частка цих коштів (1,7 млн. грн. — понад 70%) виділена одній організації — Українській спілці ветеранів Афганістану, яка нараховує близько 160 тисяч чоловік.

Натомість Організації ветеранів України, яка має найбільш розгалужену структуру регіональних організацій і нараховує у своєму складі майже 12 млн. членів, виділено лише 323,4 тис. гривень. А для забезпечення життєдіяльності Всеукраїнської організації інвалідів війни і Збройних Сил, Всеукраїнського союзу громадських об’єднань учасників бойових дій, ветеранів військової служби і правоохоронних органів виділено відповідно 101 і 35 тисяч гривень. Коментарі, як то кажуть, зайві. Я вже не кажу про те, що в окремих випадках ці витрати не мають нічого спільного із статутною діяльністю організацій (аж до фінансування футбольної команди), що є грубим порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2005 р. (№ 577) щодо порядку використання коштів на фінансову підтримку ветеранських та інвалідських організацій, забезпечення їх життєдіяльності. Такі підходи, на жаль, засвідчують продовження представниками двох шанованих міністерств негативної практики попередніх років, запровадженої керівництвом колишнього Державного комітету України у справах ветеранів на чолі з Червонопиським С. В., практики, яка викликає велике невдоволення ветеранських та інвалідських організацій діями влади, негативно впливає на їх роботу.

Ставлячись з великою повагою до кожної ветеранської організації, водночас вбачаю у тому, що відбувається, акт величезної несправедливості, якщо хочете, приниження людей, котрі захистили людство від фашистської навали, відбудовували у надзвичайно складних умовах зруйноване війною народне господарство Вітчизни.

Прошу Вас, пане Президенте, втрутитися у це питання, виправити цю прикру помилку і відновити справедливість.

Петро ЦИБЕНКО,голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.