Чи зупиняє людей небезпека потрапити у страшну пастку, та ще й сплативши за це великі гроші? Не поспішайте з нібито беззаперечною відповіддю. Вона не є такою, якщо вести мову про придбання квартири у
«хмарочосі» вище 10—12 поверху.У разі виникнення там пожежі її ліквідація та порятунок людей можуть стати гранично складними, якщо взагалі можливою операцією, — вважають фахівці МНС.
Проте з кожним роком в Україні, та й у світі загалом, споруджується дедалі більше таких будівель.
Як захистити їх від вогню, як гасити пожежі на великій висоті?
Універсальної відповіді не знайшов ніхто і ніде.
Із зростанням будинків ростуть і пожежні драбини та телескопічні підйомники. За інформацією ЗМІ, Київська міськдержадміністрація закупила два підйомники Bronto Skylіft, котрі забезпечують досягнення висоти у 68 метрів та евакуацію звідти постраждалих (рівень 22—23 поверхів). Ці пересувні велетні мають вагу 47 тонн і відповідну вартість — понад мільйон доларів.
Проектування драбин та підйомників для висот за 80 метрів не має сенсу: габарити не дають змоги подібним
«монстрам» проїхати містом до точки пожежі.А скільки часу забирає евакуація навіть однієї людини по пожежних драбинах з багатометрових висот!
У Росії для пожежників Москви створено два спеціальні гелікоптери з потужними водяними гарматами. Вони спроможні гасити відкриті вогнища на верхніх площинах будівель та евакуювати звідти людей. Але з пожежею всередині будівель вертольотам не впоратися, і людей з вікон, балконів вони не врятують.
В Англії, США, щоб у разі пожежі під час порушення цілісного засклення хмарочосів не виникав повітряний потік, який роздмухує полум’я, встановлюють окремі ліфти для пожежників з автономним електропостачанням, а для евакуації людей застосовують спеціальні внутрішні бездимні драбини. Проте на практиці вони часто бувають перекриті областю високої температури, відкритим полум’ям, а також деформовані. Таке трапилося, наприклад, під час подій 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку.
У НВО імені Лавочкіна в Росії розробили своєрідний парашут, на якому можна спуститися з високого поверху. Такі апарати нібито вже видають мешканцям тамтешніх висоток. Хоча, напевно, мало хто з читачів уявляє, як би він стрибнув з подібним пристроєм чи скористався викидним тросом, щоб спуститися на землю з великої висоти (є й такі конструкції).
Отже, потрібні принципово нові ефективні технології пожежогасіння у хмарочосах.
Одну таку технологію розроблено в Україні!
Вона нині реальна завдяки тому, що вітчизняна промисловість освоїла та почала серійний випуск азотно-мембранних станцій для отримання азоту з атмосферного повітря.
Будівля оснащується системою кондиціонування та колекторів, по яких у кожне приміщення за потреби може бути поданий інертний азот. Електроніка, виявивши пожежу на ранній стадії, автоматично вмикатиме систему сигналізації й подачу азоту в приміщення, де зайнялося полум’я.
Коли цей азот знизить концентрацію кисню із звичайних 20,95 відсотка до 13,50, це унеможливить горіння матеріалів й утворення нових місць займання. За цих умов люди ніби опиняються в гірських умовах на висоті 3,5 тисячі метрів над рівнем моря. Дихати в атмосфері з таким вмістом кисню, як там, важко, але не смертельно, і є час покинути приміщення.
Вітчизняні станції різної потужності — продуценти азоту створені й виготовляються концерном
«Укрросметал» (Суми). Їх можна встановити на даху, технічному поверсі чи в підвалі багатоповерхового будинку.Станції вже довели свою ефективність під час ліквідації пожеж на кількох вугільних шахтах.
За даними Мінвуглепрому України, за період 2002—2005 років, застосування таких повітряно-азотних станцій для гасіння підземних пожеж дало змогу запобігти людським жертвам, зберегти понад 1,1 мільйона тонн вугілля та обладнання загальною вартістю 16,6 мільйона гривень. Сумарний економічний ефект становив 856 мільйонів гривень.
Можливості нової технології пожежогасіння випробувано НДІ пожежної безпеки в Україні та РФ. Цими науковими установами вона сертифікована.
Технологію, про яку йдеться, застосовують в архівах, бібліотеках, музеях, банківських сховищах, складах, залах АТС, кабельних тунелях, на фармацевтичних підприємствах, електростанціях і підстанціях, при зберіганні світлих нафтопродуктів та їх транспортуванні танкерами, а також повсюдно, де матеріальні цінності можуть бути пошкоджені димом, кіптявою і водою під час ліквідації вогню.
Отже, маємо шлях, який дає змогу уникати вогняної пастки, людських жертв та великих матеріальних втрат. Та чи скористаємося ним?..
Дуже хотілося б, щоб через деякий час на це запитання була позитивна відповідь. Бо проблема ця має кілька вимірів: соціальний, економічний, та й про престиж держави, її авторитет не варто забувати. Він у нинішньому світі великою мірою визначається інтелектуальним потенціалом країни, її здатністю і створювати, і впроваджувати високі технології.
Григорій ДАШУТІН, народний депутат України.
