Факт...

Учора лідер БЮТ Юлія Тимошенко зажадала від «Нашої України» замінити Романа Безсмертного на переговорах про створення «помаранчевої коаліції». Відтепер вона хоче вести переговори лише з Президентом України Віктором Ющенком. Такою була її реакція на рішення політради партії «Наша Україна» про підтримку протоколу про формування коаліції за винятком пункту 6, у якому йдеться про те, що коаліція і уряд, зокрема, формуватиметься на передвиборному меморандумі.

Учора заступник голови політради «НУ» Ігор Жданов пояснив, що цей пункт неможливо брати до уваги, бо існувало «5—7 проектів меморандуму» про формування «помаранчевої коаліції», які так і не були узгоджені.

... і коментар

Чого хоче жінка, того хоче Бог, — є такий афоризм. Проте всім відомо, чого хоче Юлія Володимирівна: лише прем’єрського крісла. Власне, своїх амбіцій вона й не приховує. Чого варті її одкровення, зроблені у понеділок перед представниками Американської торгової палати в Україні.

Зокрема, вона зазначила, що на посаді Прем’єр-міністра її не хоче «стара система», яка не прагне змін. Водночас екс-прем’єр запевнила американців, що зробить усе, щоб переконати інвесторів: «Ми нічим не порушуємо розвиток ринкових відносин і ніколи не застосуємо ручних механізмів управління, хоча інколи хочеться придушити хоч кого-небудь».

Юлія Тимошенко переконувала співрозмовників у тому, що вона супроти «реприватизації» і цей термін ніколи не вживала. Навіть тоді, коли очолювала уряд. Проте визнала, що «вирішувати законність права власності може тільки чесний суд». Однак, до слова, вельми цікаво, хто готуватиме позови до суду і за якими критеріями? Знову Кабінет Міністрів?

Отож нічого дивного, що того само дня у розмові з журналістами Юлія Володимирівна вперше висловила думку про те, що у тому разі, коли «Наша Україна» не поспішає сформувати коаліцію, Президент «має взяти все у свої руки». «Інакше це буде відповідальність «Нашої України», відповідальність Президента перед суспільством».

І хоча древні греки казали, що двічі в одну воду увійти не можна, надто вже слова і вчинки Юлії Тимошенко сьогодні нагадують січень 2005 року. Нагадаю: частина тих, хто був на Майдані, відмовилася знімати намети і залишати Київ, аж поки Юлію Володимирівну не призначать прем’єром. Якими кризами це обернулося для економіки, нам добре відомо.

З другого боку, лідер БЮТ так часто у своїх виступах каже про «інтереси України», «інтереси держави», які вона, і лише вона захищає, що пригадується знаменита фраза Людовіка XІV: «Держава — це я».