Темпи польових робіт помітно поступаються минулорічним — за добу аграрії долають близько 270 тисяч гектарів. Хоча пізня весна «стисла» строки посівної й тепер вимагає якнайшвидшого її проведення. Адже весняно-польові роботи запізнилися на два-три тижні через затяжну зиму. Морози зростили й посівні площі. У Мінагрополітики підрахували, що цьогоріч сільгоспвиробники під ранні ярі зернові та зернобобові відведуть майже 5,9 мільйона гектарів — на 800 тисяч більше, ніж минулоріч. Таке зростання, зокрема, спричинили морози, які знищили значні площі озимини в багатьох областях. Ці масиви нині також доводиться пересівати.

Поки що ярими зерновими засіяно майже 3,1 мільйона гектарів — на третину менше, ніж на цю дату торік. Проте є сподівання, що вимушена затримка на старті не стане перепоною й аграріям вдасться надолужити згаяне. Цьому, кажуть спеціалісти, тепер сприяє і погода, і запаси у грунті продуктивної вологи, що «підштовхне» ярину до швидкої схожості. Та, як відомо, в кожної медалі є й другий бік: перезволоження грунту та застої талої води в північних та західних регіонах можуть призвести до «випадання» ослаблених озимих.

Хоча закінчується лише друга декада квітня, про завершення сівби ранніх зернових та зернобобових відзвітували Одеська область і Крим. На півострові впорано 105 відсотків до планованих 81,5 тисячі гектарів. Щоправда, ярої пшениці посіяно лише 300 гектарів, план перекрито за рахунок гороху, вівса та ячменю. Тому можна прогнозувати, що в автономії восени знову вдаватимуться до закупівлі пшениці. Майже закінчили посівну на Миколаївщині, Дніпропетровщині. До фінішу наближаються Запорізька, Кіровоградська, Херсонська області. Вийшли трактори на лани західних і північних регіонів країни, де перезволоження грунту затримало початок весняно-польових робіт.

Цьогорічне врожаювання для селян буде як ніколи дорогим. Тільки проведення комплексу весняно-польових робіт оцінюється у понад 12,6 мільярда гривень. Зокрема, щонайменше 3 мільярди піде на закупівлю пально-мастильних матеріалів, приблизно стільки ж коштуватимуть мінеральні добрива і засоби захисту рослин. Проте навіть за оптимістичних зведень Міністерства агрополітики власними обіговими коштами на посівну господарства забезпечені в межах 47 відсотків, тобто мають на рахунках лише 5,9 мільярда гривень. Здавалося б, після щедрого торішнього врожаю ситуація з фінансами видається доволі абсурдною, але факт: кожне третє господарство 2005-й закінчило зі збитками. Пояснюється це стрімким минулорічним зростанням цін на пальне, частка якого в ціні хлібних культур зросла майже вдвічі. Собівартість тонни зерна одразу підскочила до 522 гривень проти 377 у 2004-му, тоді як ринкова ціна в період масової реалізації збіжжя падала до катастрофічно низьких 380 гривень за тонну. Тому міністерський рапорт про відносне фінансове благополуччя аграріїв скидається на анекдот: в середньому по шпиталю температура більш-менш нормальна. Насправді чимало агроформувань навіть не стоять перед вибором, чи купувати елітне насіння. Сіють припасеним у коморі. Головне, хоча б що-небудь кинути у весняну ріллю, що, безперечно, позначиться на кінцевому результаті.

У цьому контексті як не згадати про державні дотації на гектар посівів. Скільки перед виборами розмов було про ті гроші... Обіцяли дати хліборобам мільярд гривень, половину — до кінця березня. Та, схоже, чиновники, які розподіляли дотації, зробили все від них залежне, щоб гроші пішли куди завгодно, тільки не в село. Адже якщо раніше підставою для доплат були дані органів державної статистики про те, в кого скільки чого посіяно, то нинішнього року схему модернізували. Нині Мінфін здійснює фінансування на підставі реєстрів, завірених регіональними контрольно-ревізійними відділеннями, складених за актами обстежень озимини. Підхід, може, й правильний, якщо зважити, що є брехня, велика брехня і статистика. Але холоди затягнулись, сніг довго не сходив з полів. І щоб селянам отримати розрекламовані державні дотації вчасно, хоча б на початку березня, представники КРУ мали ретельно перевірити озимі на предмет утворення ними вторинної кореневої системи: їм довелося б розгрібати сніг на ланах лопатами. Контролери пішли іншим шляхом — чекали доки розтане. Не дивно, що навіть із спрямованих у регіони для виплати дотацій на гектар посівів озимих 235,4 мільйона гривень невикористаними залишалися 62,2 мільйона. Зокрема, в Закарпатській області 1,7 мільйона висіли на рахунку три тижні.

Не менш складна ситуація з машинерією. На оновлення технічного парку грошей у селян тим паче немає. Тому в поле здебільшого виходять варені-переварені трактори, культиватори та сівалки. Працювати їм буде дуже важко. Адже обсяги весняно-польвих робіт значно зросли через недосів із осені озимих на 1,4 мільйона гектарів. Ще близько мільйона «вимерзлих» гектарів доведеться пересівати. До того ж скорочуються, а в окремих регіонах збіглися в часі, агротехнічні строки посіву ранніх і пізніх ярих культур. У Міністерстві агрополітики винайшли свій варіант, як зменшити навантаження на агрегати. Господарствам там радять оголосити призов на весняно-польові роботи не лише власної техніки, а додатково залучати машинерію та механізаторів із промислових підприємств, навчальних закладів, індивідуальних власників, організувавши у напружений період їх тризмінну роботу.

Можливо, враховуючи те, що аграрії відгукнуться на заклики працювати понад норму, в Міністерстві агрополітики не покладаючи рук трудяться над врожайними прогнозами. В. о. міністра Олександр Баранівський, який зарезервував собі місце у Верховній Раді, змальовує перспективи дедалі оптимістичніші: «Ми працюємо над тим, щоб забезпечити врожай зерна на рівні 38—40 мільйонів тонн», — заявив він журналістам. Щодо цього цікаві два прогнози з боку незалежних експертів: по-перше, вони кажуть, що міністр уже на старті перебільшує здобутки щонайменше на 5 мільйонів тонн, по-друге, до жнив уряд будуть оновлювати, цілком імовірно, над новими окресленими горизонтами доведеться працювати вже іншому міністру.