Самобутній... Такий епітет насамперед спадає на думку після перших хвилин співу дитячого хору «Щедрик», який святкує цими днями своє 35-річчя.

В Україні тисячі творчих шкіл та колективів. Але чи багато з них стають популярними у світовому масштабі? Від чого залежить успіх: від роботи керівництва колективу чи від геніальності дітей, які виступають у ньому? Мабуть, від щасливого поєднання всього цього... А ще, переконані «щедрики», доброю, самодостатньою і щасливою може бути лише та людина, яка в дитинстві отримала максимум любові та духовності!

Тридцять п’ять років репетицій і яскравих виступів. Усі ці роки колектив залишається «українською сенсацією», утримуючи вершини мистецької майстерності, недоступні високоповажним хоровим професійним колективам. За цей час хор дав більш як 500 концертів у Німеччині, США, Канаді, Італії, Австрії, Латвії, Польщі та Україні. Отримав п’ять світових нагород: на міжнародному конкурсі дитячих хорових колективів «Kathaumіxw» у Канаді, міжнародному фестивалі в Де-Мойні (США), фестивалі найкращих світових дитячих хорів «Amerіca Fest», XXXVІ міжнародному фестивалі хорового співу в Мендездрої в Польщі. А торік у Римі на І міжнародному конкурсі духовної музики «Musіca Sacra a Roma» переміг у двох номінаціях та отримав Золотий диплом найвищого ступеня. Цікаво, що, за словами самих хористів, завдяки перемозі в Римі вони отримали запрошення завершити своїм виступом новорічне вітання Президента України Віктора Ющенка українському народу. І саме це справило на них чи не більше враження, ніж співи перед Папою Римським у Ватикані...

Державне фінансування, як це часто буває в нашій країні, обертається нестачею грошей на найнеобхідніше. Наприклад, на костюми, які хористи, а точніше їхні батьки, мають шити власним коштом. «А найбільшою проблемою для нас є дуже дорога оренда концертних майданчиків в Україні, — зазначає диригент і незмінний керівник дитячого колективу від дня його заснування Ірина Сабліна. — За рік ми можемо назбирати грошей на один виступ у залі Національної філармонії. Тоді як за кордоном для нас відчинені двері будь-якої церкви». Ще одна проблема — ноти. Після закриття останнього в нашій країні спеціалізованого магазину майже неможливо придбати твори національної класики. Набагато легше купити на руках ноти творів Баха, аніж М. Леонтовича, В. Зубицького...

Але, попри всі труднощі та перепони, «щедрики» всіх поколінь точно знають, що таке справжнє щастя: це коли після виснажливих багатогодинних репетицій виходиш на яскраво освітлену сцену, бачиш злітаючі руки диригента, що наче торкаються струн арфи, і починаєш співати...

Олена СКРИПКА.

Дика енергія Лани

Руслана Лижичко презентувала свій новий стиль-проект у жанрі фентезі, за мотивами фантастичного роману Марини і Сергія Дяченків «Дика енергія. Лана». Презентація відбулася в Києві, в рамках 28-ї Європейської конвенції наукової фантастики «Єврокон-2006». Руслана — почесний патрон «Єврокону» в Україні. Книжка — не про Руслану, як писали деякі газети, а просто присвячена їй. А героїню книги звуть Ланою.

Автори кажуть, що, пишучи цю книгу, самі стали «дикими». Вони разом з Ланою вирушили в похід по енергію життя та добра, якій протистоїть зневіра і похмура сірість. «Дике серце — це завод, що виробляє енергію інтелектуальних винаходів, оптимізму, світлої віри в себе та в людей».

На міжнародному конгресі фантастів «Єврокон-2005» (Глазго, Шотландія) Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими фантастами Європи. «Дика енергія» звернена передусім до молоді. Але роман буде цікавий читачам будь-якого віку.

Руслана започаткувала цілу низку проектів, в основі яких — книга Дяченків. Це музичний альбом, нове шоу, клубний проект, серія кліпів.

Юрій МОСТОВИЙ.