Стратегія взаємозбагачення

Два роки співпраці Українського союзу промисловців і підприємців з Федеральним союзом німецької промисловості та його підрозділом — Східним комітетом німецької економіки — було проаналізовано днями в Берліні. Обмін новітніми технологіями, численні бізнес-форуми, семінари — ось неповний перелік спільних заходів за цей час. Своєрідним підсумком став випуск двомовного альманаху «Діловий путівник Німеччина — Україна», презентація якого минулого тижня відбулась у столиці ФРН за участі віце-президентів двох союзів, керівників федеральних міністерств економіки і технологій, закордонних справ. Він максимально широко висвітлює сучасний стан україно-німецького економічного співробітництва, є вдалим посібником для ділових кіл обох країн, які планують чи вже реалізують спільні бізнесові проекти, містить добрі приклади підприємницького досвіду. Саме тому німецька сторона назвала путівник найбільш вдалим проектом останнього часу, який слід обов’язково продовжити.

Переговори представників УСПП в союзі німецької промисловості, міністерствах економічної співпраці і розвитку, економіки, МЗС засвідчили: україно-німецьке співробітництво останнім часом набирає обертів. Давно подолано початкові труднощі пізнання партнерів, перевірки їх надійності та здатності робити спільний бізнес. Сьогодні Німеччина посідає друге місце після Росії за обсягами річного товарообігу з Україною. Обсяг імпорту товарів з цієї країни торік становив 3,4 мільярда доларів, а експорту до неї — 1,3 мільярда. Частка німецьких інвестицій в загальному обсязі інвестицій в Україну становить 34 відсотки. Основну частину цих коштів було вкладено в фінансову, хімічну і нафтохімічну галузі, виробництво деревини.

Німеччина й Україна одна за одною переживають однакові політичні ситуації: восени 2005-го завершилося формування парламентської коаліції та уряду Ангели Меркель у ФРН — до речі, дуже непросте і тривале, зараз уперше за часи незалежності до формування коаліцій приступила Україна. Висловивши своє задоволення демократичним і вільним характером виборів до парламенту, органів місцевого самоврядування в нашій країні, німецька сторона сформулювала пропозицію перейти до активнішої економічної співпраці.

І першим напрямом було названо енергозбереження та енергоефективність. Як відомо, за вимогами Кіотського протоколу та власних енергозбережних програм Німеччина має до 2012 року скоротити споживання електроенергії на 21 відсоток. Над цим завданням дуже активно працюють і Німецьке енергетичне агентство, що представляє державу, і національний бізнес. У цьому сенсі Україна є дуже перспективним партнером. Саме тому німецькі колеги запропонували участь у кількох програмах. Передусім — просування на ринок інноваційних технологій використання енергії, впровадження стратегії підвищення інтеграції альтернативної енергії в систему енергоспоживання. По-друге, стимулювання технологій енергозбереження в новому будівництві та реконструкції старих будинків, впровадженні паспортів і сертифікатів енергозбереження для промислових і житлових будинків. Третій напрям — розширення використання синтетичного палива з біомаси. Всього проектів може бути 10, їх інвестиційна вартість, за словами комерційного директора Німецького енергетичного агентства Штефана Колера, становитиме від 4 млн. до 85 млн. євро.

У свою чергу, українська сторона запропонувала колегам з Німеччини кілька перспективних проектів. Один із них — створення торгово-транспортної мережі в рамках транспортних коридорів «DOOR-ТО-DOOR», яка передбачає організацію перевезень товарів швидкими маршрутними поїздами, створення митно-ліцензійних складів у великих промислових центрах і транспортних вузлах, доставку вантажу між оптовими і роздрібними магазинами-центрами тощо. На думку фахівців, ця програма сприятиме розвитку транспортної, торгової та виробничої інфраструктур регіонів України, створить значну кількість нових робочих місць.

Увагу німецьких бізнесменів привернув і проект з утилізації відходів, який передбачає інвестування у сферу утилізації гіпсофосфатів та активного мулу міських стоків, безвідходної технології переробки сільськогосподарської сировини та відходів господарювання. Реалізація проектів, інвестиційна ємність яких становить 2 млн. доларів, допоможе зберегти довкілля та природні ресурси, сприятиме розвитку сільськогосподарської індустрії у занедбаних і депресивних місцевостях.

Українською стороною була презентована програма «Суспільство. Соціальний прорив в Україні. Інноваційно-інвестиційна складова». Вона містить механізм заведення інвестиційних коштів для малого і середнього бізнесу на депресивні території, в малі міста і селища міського типу, передбачає створення бізнес-інкубаторів, професійну орієнтацію та перепідготовку соціально незахищених верств населення з метою залучення їх до підприємницької діяльності.

Усі українські проекти викликали велику зацікавленість представників союзу німецької промисловості, членів уряду та були прийняті до розгляду. Досягнуто домовленості провести другий етап переговорів щодо реалізації названих програм під час травневого візиту до Києва статс-секретаря міністерства економічної співпраці та розвитку Е. Штатера. Саме це міністерство надає економікам східних країн Європи технічну допомогу, сприяє в залученні інвестицій.

Візит української делегації в Берлін збігся із заявою Європарламенту про готовність надати Україні незабаром, в 2008-му, статусу асоційованого члена. Такі політичні рішення мають супроводжуватися істотним поглибленням економічної співпраці. Чи буде так, покаже практика. Адже розширення економічно-інвестиційного співробітництва з Німеччиною — на часі. Воно має стати логічним та взаємовигідним продовженням давніх партнерських стосунків.