у мішках не було, самі лиш бюлетені, — запевняє голова окружної комісії з виборів до ВР Аркадій Пекеліс. Журналістів він зібрав саме для того, щоб вони переконалися у безпідставності заяв окремих партійних лідерів про підміну бюлетенів у 184-му окрузі туалетним папером. Для переконливості Аркадій Михайлович продемонстрував усі 153 мішки, що налічують у вазі невідомо скільки, а в об’ємі — рівно 17 кубічних метрів! До особливого розпорядження вони перебуватимуть у Суворовській районній раді, а тоді переїдуть до Державного архіву на чотири роки, після чого будуть знищені.

— А загалом наступні вибори за чинним законом проводити не можна, бо більше до комісій ніхто працювати не піде, — каже Аркадій Михайлович. — Адже працювати в такому авральному й безперебійному режимі люди неспроможні. І вибори відбулися, на жаль, не завдяки закону, а всупереч йому.

Ось, приміром, один із «штрихів». Більш як 80 відсотків протоколів довелося повернути, через те що голови дільничних комісій неправильно заповнили їх. Людей збила з пантелику графа «кількість бюлетенів, виготовлених на дільницях». Навіщо було її вводити в усі протоколи, дивуються члени комісії, якщо це стосується лише поодиноких випадків, коли десь, можливо, на судні у морі, куди не доставити друковані бюлетені, їх мали виготовляти? Може, й не було таких випадків узагалі, а роботу довелося виконувати подвійну. Не виписано в законі, як голосувати інфекційним хворим у спеціальних боксах, тож на власний розсуд — хто користувався гумовими рукавичками, хто не брав більше до рук тієї ручки, котрою ставилася позначка. Незрозуміло, як чинити, коли людина в лікарні не може зайти до кабінки без допомоги санітара. І таких моментів, на які не дає відповіді закон, чимало.

Багато часу відібрав пошук приміщень, встановлення кабінок. Крім усього, кошти надійшли дуже пізно, а треба було придбати тканину, деревину на їх виготовлення, зрештою, виготовити й установити. Напевне, доцільно було б розробити якийсь постійний «розкладний» варіант кабінок, щоб не виготовляти їх щоразу.

Вкрай негативно спрацював той чинник, що Центральна виборча комісія все робила в останню хвилину, а треба ж було ще встигати передати ті вказівки на дільничні комісії. А як збирати кожного разу людей, коли в окрузі 153 дільниці? І це в обласному центрі, де немає проблеми дістатися до окружної комісії. А в сільських округах? Адже навіть телефонний зв’язок не скрізь є.

— Центральна виборча комісії дуже відірвана від життя, — ділиться своїми висновками Аркадій Пекеліс. — Приміром, лише за тиждень до виборів надіслала вказівку — а спілкувалися ми виключно за допомогою односторонніх телеграм — про те, що треба додатково встановити на дільницях по дві кабінки. А коли ж виконувати ті вказівки?

У комісіях було багато випадкових людей, не навчених, не підготовлених. Але й таких не вистачало. 18 партій і блоків не змогли укомплектували комісії своїми представниками, бо, схоже, в нас людей менше, ніж партій. Фізичне навантаження, особливо в дільничних комісіях, було величезне. Люди змушені були працювати без сну й відпочинку кілька діб поспіль.

Підготовкою до виборів повинні займатися виборчі адміністрації, пропонує заступник голови окружкому Наталя Кабаненко. І працювати комісії мають на професійній основі.

Такої само думки й голова окружної комісії Херсонської обласної ради Валерій Німич. Дуже пізно надійшло фінансування. А через це робота фактично йшла в останні два тижні. Бюлетені для виборів друкували в місцевому видавництві «Наддніпрянська правда». Валерій Іванович запевнив, що контроль за друком був суворий. Але у журналістів залишилися нез’ясованим запитання: хіба проблематично було комусь зацікавленому замовити зайвий тираж? Виходить, не виключено, в усякому разі, сумнівів ніхто не розвіяв.

Нарікання в обласної комісії ті само: кабінки, кадри, приміщення. Багато клопоту виникло з Херсонською міською виборчою комісією, яку очолювала Наталя Бєлясова. П’ять разів довелося самому голові їхати до міськвиконкому, де розташувалася комісія, в останній день підрахунку голосів і нагадувати: час здавати протоколи. А комісія виявилася, як і пророкували з початку її роботи фахівці Комітету виборців, вкрай безпорадною.

Усі зауваження, думки й пропозиції в окружкомі мають намір надіслати до ЦВК. Проте не впевнені, що їх хтось вивчатиме, — до 2011 року ой як далеко!