У середу на засіданні робочої групи представників «Нашої України», Блоку Юлії Тимошенко і Соцпартії взято за основу подальшої діяльності «тріумвірату» єдиний проект угоди — уніфікований документ, запропонований того дня «нашоукраїнцями». Повідомляючи про це, представник СПУ Йосип Вінський нагадав, що «доти мали шість базових загальних документів: один — від БЮТ, три — від «Нашої України», включаючи президентську програму «10 кроків назустріч людям», і два — від СПУ».

Одне слово, це той випадок, коли один ліпше, ніж шість.

«Це той документ, який дає нам можливість працювати, і немає значення, з чийого штабу він походить», — додав член робочої групи Роман Зварич. — Наприклад, від СПУ ми отримали надзвичайно ґрунтовну програму промислової політики зі справжнім секторальним підходом до державної політики у певних сферах і постаралися максимально врахувати пропозиції, що в ній містилися».

Але коли так вдало вийшли на один документ, то чому, за повідомленням одного із телеканалів, представник БЮТ Олександр Турчинов з не відомих журналістам причин залишив переговори про створення парламентської коаліції на годину раніше?

Можна було лише губитися у здогадках і згадках про найсвіжіші заяви інших учасників перемовин. Приміром, про те, що напередодні тієї зустрічі, тобто у вівторок, глава уряду Юрій Єхануров не виключив створення широкої коаліції з участю Партії регіонів. А сам пан Турчинов перед засіданням робочої групи зі створення коаліції, яка зібралась у штабі «Нашої України» в середу, заявив: БЮТ наполягає на створенні коаліції лише між трьома політичними силами. Мовляв, коаліція має бути близька за ідеологічними поглядами. І зважив за необхідне уточнити і персоніфікувати: «Коли є бажання у пана Єханурова єднатися з «Регіонами» (Партією регіонів), то, мабуть, я вважаю, що він повинен з цієї коаліції виходити і єднатись з іншими».

Пізніше в інтерв’ю учасник наради від «Нашої України» Роман Зварич заспокоїв. «... Ні Безсмертний, ні Зварич, ні Єхануров персонально не можуть ні звужувати, ні розширювати диспозицію», яку було чітко сформовано двічі під час ради партії «Нашої України» та політради блоку: утворюється коаліція демократичних сил, яка складається з трьох політичних сил, не менше і не більше — «НУ», БЮТ, СПУ. А для певності послався на ще малознайомий загалу новий Регламент Верховної Ради, відповідно до якого коаліційну угоду підписують не тільки керівники політичних сил, фракцій, а й поіменно всі депутати—учасники коаліції.

Отже, нібито все йде до того, що команди Віктора Януковича в коаліції не буде. Одначе дорогу, точніше, вузеньку стежину до парламентської більшості не закрито окремим парламентаріям. Зокрема, і з донецькою пропискою. Згідно з регламентним документом, оприлюдненим на сайті «Нашої України», стати членом парламентської більшості депутат іншої фракції зможе, якщо за нього проголосує більшість членів загальних зборів. Це далебі простіше, аніж входження до неї цілої нової фракції, якій доведеться збирати не менш як три чверті голосів членів зборів парламентської більшості.

Зрозуміло, що якісний склад майбутньої парламентської коаліції — не єдиний камінь спотикання переговорників. БЮТ незрушно стоїть на головній своїй вимозі, і це ще раз привселюдно підтвердив заступник Юлії Володимирівни по партії, який і представляє інтереси блоку на переговорах: єдиною кандидатурою на посаду прем’єра є Юлія Тимошенко. Поки що, як повідомив журналістам після засідання у середу представник соціалістів Йосип Вінський, питання прем’єрства загалом і ролі у цьому Ю. Тимошенко зокрема вони не торкалися.

Тим часом маємо іншу сенсаційну кадрову новину. «Наша Україна» прийшла на переговори з представниками БЮТ та СПУ про створення коаліції з проектом регламенту цієї самої коаліції, який передбачає: вищу раду парламентської коаліції очолюватиме Президент. Ця рада, відповідно до того документа, разом з загальними зборами коаліції, її координатором та радою коаліції (не плутати з вищою радою!) має бути органом координації та взаємодії парламентської більшості. Окрім власне глави держави, до вищої ради також входитимуть Голова Верховної Ради, прем’єр та голови фракцій коаліції.

Власне, взятий за основу учасниками «тріумвірату» документ не забув і про права парламентської опозиції. Він має гарантувати парламентській опозиції право на посаду заступника Голови Верховної Ради та посади голів парламентських комітетів, зокрема, з питань свободи слова, боротьби з корупцією, регламенту та прав людини. А коли пригадати, що Президент є гарантом наших конституційних прав і свобод, очолює Координаційний комітет з боротьби з корупцією та оргзлочинністю, то можна уявити, скільки спільних справ він мусить мати з опозиціонерами. Чи не доречніше було б і тут стати на чолі?

Утім, схоже, що автори взятого за основу проекту регламенту парламентської коаліції переймаються не так очікуванням «катастрофічного» наводнення її лав новими членами, як можливим змілінням тих лав. Адже, попри закладені до проекту регламенту жорсткі норми для гіпотетичних бажаючих вийти з коаліції, політичні соратники глави держави уже вважають за доцільне привселюдно попередити окремих учасників перемовин. Той самий Роман Зварич застерігає: «У випадку, якщо одна із сторін вийде із коаліції, вона повинна отримати максимальний політичний удар за те, що відмовилася виконувати зобов’язання, закладені в коаліційній угоді».

Автору цих рядків залишається зачекати до четвергового вечора «нещасливого» 13 числа — на 17-ту годину у Верховній Раді призначено зустріч керівників блоку «Наша Україна», Соцпартії і БЮТ для підписання документів про створення коаліції демократичних сил. Можливо, наперекір віковому ставленню до «чортової дюжини», нинішній етап політичного розвою України докаже, що й це число може бути щасливим.