Такого принципу дотримуються судді Вищого адміністративного суду України (ВАСУ), які ставлять на перше місце саме розгляд судових справ навіть в умовах відсутності належних приміщень та фінансування.

Їх позицію озвучив голова ВАСУ Олександр Пасенюк, який звітував перед представниками ЗМІ про витрачання Вищим адміністративним судом бюджетних коштів. За його словами, те, що за один рік в умовах мізерного фінансування вдалося фактично з нічого створити цілу судову ланку, є неабияким досягненням. Справді, на момент створення Вищого адміністративного суду (березень 2005 року) ця установа не мала ні власного приміщення, ні інформаційного забезпечення, ні укомплектованого суддівського корпусу, а бюджетних коштів, передбачених на утримання суду, не вистачило б навіть на зарплату повного складу суддів та працівників апарату. Так, наприклад, з 1 вересня 2005 року ВАСУ мав розпочати слухання справ, хоча на той момент судді розміщувалися у приміщеннях різних державних органів по всьому Києву. Два поверхи будинку заводу «Арсенал», у яких нині працює суд, було орендовано нещодавно, але і вони не вирішують проблеми розміщення суду.

Олександр Пасенюк звернув увагу на те, що на утримання Вищого адміністративного суду, який має самотужки створювати собі умови для належного функціонування, бюджетом на 2006 рік виділено менше 40 мільйонів гривень, тоді як, наприклад, для Вищого господарського суду, котрий має належне матеріально-технічне забезпечення, виділено 66 млн. гривень. Проте, незважаючи на відсутність належних умов для здійснення судочинства, судді ВАСУ не занедбали розгляду справ: станом на кінець минулого року суд налічував лише 28 суддів, які за 4 місяці розглянули 428 касаційних скарг.

Ще однією вагомою проблемою адміністративного судочинства є створення ланки апеляційних адмінсудів. Плановано, що наприкінці цього року їх буде створено 7, проте на це бюджетом передбачено лише 8 млн. гривень, котрих могло б вистачити лише на кілька місяців виплати зарплати працівникам суду. Таким чином, як зауважив Олександр Пасенюк, адміністративне судочинство в Україні працює в екстремальних умовах саме через брак фінансування, хоча самі суди приносять до державного бюджету чималі доходи.