Кримські аграрії планують задіяти лише третину зрошуваних земель
Та до поливного сезону на посушливому півострові ще не готові, хоча Каховка відкриє головну споруду Північно-Кримського магістрального каналу вже днями.
Особливу тривогу викликають внутрігосподарські меліоративні мережі, які внаслідок реформування залишилися фактично без господаря. У більш-менш задовільному стані вони ледь на половині із 397,3 тис. гектарів зрошуваних земель. Решта — понівечені й розкрадені, до роботи не придатні.
Щоб зберегти залишки життєдайного добра, законодавством передбачено передачу внутрігосподарських меліоративних систем у комунальну власність територіальних громад. Та цей процес, організація якого покладена на райдержадміністрації, здійснюється на півострові надто кволо. У Бахчисарайському та Джанкойському районах цю роботу ще навіть не розпочинали. Нині у Криму не передано й 40 відсотків таких зрошувальних систем.
Обнадійливі зрушення відбулися лише на водогосподарсько-меліоративному комплексі Північно-Кримського каналу, який на півострові забезпечує 80 відсотків водопостачання аграрного сектору. Тут провели протифільтраційні заходи на насосних станціях і акведуках, відремонтували трансформатори, трубопроводи, гідротехнічні споруди, гідровузли водосховищ та багато інших об’єктів.
Тож безперебійний полив зрошуваних земель буде забезпечено, обіцяють спеціалісти. Без дніпровської води Крим не залишиться й тому, що розроблений ученими-екологами проект реконструкції Північно-Кримського каналу підтримав Всесвітній банк розвитку. Торік на це виділили 1,5 млн. гривень, нині — ще майже мільйон. Кошти підуть на реконструкцію першого й другого затворів рукотворної річки.
