Зі сходки сільської громади почалася ця історія ще торік наприкінці літа. Протокол зборів мешканців села Кам’яно-Зубилівки був написаний і адресований в усі владні кабінети району. Зокрема, й до місцевого агроформування СТОВ
«Агрос», що успішно господарює на їхніх земельних паях. Селян мучить гнітюча ситуація з питною водою, якої у них давно немає, тому змушені за кілометри ходити до єдиного джерела у Вовчій балці. І ніхто на це уваги не звертає. Вони дуже просили, щоб технічну допомогу надав саме «Агрос», який викопав би два кілометри прогнилих металевих труб «мертвого» водогону 60-х років минулого століття на полі № 81 (давно непридатного для використання за призначенням) і замінив на таку саму кількість пластикових. А затим селяни всі роботи із спорудження нового водопостачання погодилися взяти на себе.Виконком Башмачанської сільради своїм рішенням підтримав громаду і звернувся до
«Агросу». Генеральний директор Дмитро Савенко, з діда-прадіда башмачанський хлібороб, знає, як бідують хуторяни без води, дав на сходці слово землякам, що в цій справі допоможе. Порадився з районною владою, бо ж труби тепер нібито «нічийні», знайшов компаньйона — ТОВ «Електролюкс» і уклав із ним договір на виконання робіт. І вже незабаром на радість кам’янозубилівців на полі з’явився екскаватор з автотранспортом і газорізаками.— За договором електролюксівці одразу виконували рекультивацію, тобто засипали траншею, — каже Дмитро Петрович. — І жодних непорозумінь не було, доки не з’явилися тут працівники Солонянського райвідділу міліції на чолі зі старшим уповноваженим державної служби по боротьбі з економічними злочинами Юрієм Масловим, знайшовши, за їхніми словами,
«кримінал»...Викопані труби
«заарештували» і вивезли організованим міліцією транспортом і під її конвоєм до райцентру, а потім на зберігання на перевалочний проммайданчик ТОВ «Українські резерви», що на той час не було зареєстроване в районі й не стояло на обліку в податковій інспекції. Відкривається кримінальна справа. Почалися допити. На вилучені матеріали сходки, рішення Башмачанської сільради, договір, свідчення кам’янозубилівців ніхто уваги не звертав. Міліція звинувачувала генерального директора «Агросу» в самоправстві під час викопування труб діаметром 219 міліметрів.У часи колгоспні діяла величезна система поливу засушливих солонянських земель. І на десятках кілометрів труб були
«розіп’яті» не лише тисячі гектарів полів, а й найбільший на Дніпропетровщині башмачанський поливний елітний сад. Розпаювання поставило свої акценти: землю — людям, а колгоспне майно, що в землі (ті самі колись водополивні магістралі), залишилося поза увагою і, як на мене, стало «нічийним». А згодом — «золотим» промислом для місцевих «металістів», які створили тільки в Солонянському районі десятки сільських пунктів прийому. Крадіжки металу з подвір’їв селян, електродротів, всього металевого з ферм, майна з колишніх гуртожитків, викопування труб на полях стали катастрофічними, й рівень злочинності зашкалює. А як діяла міліція цього разу?Районна газета
«Вперед» надрукувала відкритого листа депутата Дзержинівської сільради Любові Асєєвої до тодішнього начальника райвідділу міліції Юрія Тарараки про групу «металістів», що тероризує село. На жаль, за словами сільського депутата, міліція не зреагувала належним чином навіть після її повторного виступу.Новий голова райдержадміністрації Петро Швець впевнено взявся за викорінення сільських
«цеховиків» з металу. Підтримав Дмитра Савенка, особисто поїхав із кореспондентом і знайшов вивезені з Кам’яно-Зубилівки труби, де вони «зберігалися», викликав усіх учасників грабіжницької акції на серйозну розмову....Ми зустрілися зі нещодавно призначеними начальником відділу міліції Владиславом Соколовим і прокурором району Олександром Лисенком. Вони були в курсі трубного скандалу й пообіцяли надати юридичну підтримку кам’янозубилівцям у розв’язанні їхньої гострої водяної проблеми.
— Ми читаємо
«Голос України» і радіємо, коли виступи парламентської газети допомагають нам, селянам, в обстоюванні наших законних прав та інтересів, — сказав на прощання втомлений безглуздою «боротьбою» за народне майно Дмитро Савенко. — Ми свою трубу вагою в не один десяток тонн за вашою допомогою відстояли, будьте такими й надалі, а на відкриття збудованого водопостачання до Кам’яно-Зубилівки обов’язково кореспондента запросимо. Це красиве село колись звалося Будило, як і одноіменний Дніпровий поріг, що цілі сторіччя гримотів тут за кам’яним крутим берегом. Але комуністична ідеологія побачила в назві дрімучий національний архаїзм. І перейменувала на Кам’яно-Зубилівку, напевне, щоб краще діяли два гранітні кар’єри. А от Башмачка уціліла, бо нібито колись тут якось проїжджала російська імператриця Катерина й «загубила» свій черевичок...Спілкуючись із людьми в районній глибинці, усвідомлюєш, що вже й на селі визріває віра в перемогу справедливості, яку можна здобути, виходивши по чиновницьких кабінетах, вистоявши в чергах, витерпівши моральну наругу, доводячи неправочинність дій правоохоронців,
«комерційно» не згинаючись перед «силою» влади в погонах. Тобто час уже активно формує особистості, котрі не опускають злякано руки перед міліцейськими протоколами-«страшилками» вилучень чи порушенням «дутих» кримінальних справ, чи наполегливої вимоги припинення «металевого» зла в місцевих громадах.Дніпропетровська область.
