Господарства Одеської області цукровий буряк планують посіяти на 9 тисячах гектарів. Порівняно з торішнім показником — 6,4 тисячі гектарів — це крок уперед. Приміром, ризикнули розпочати вирощування буряку південні райони краю, де раніше солодкі корінці не культивувалися.

Здавалося б, є підстави для оптимізму. Якщо не згадувати, що колись Одещина збирала цукровий буряк на 40 тисячах гектарів. Зменшується і кількість сільгосппідприємств, що вирощували цю культуру. Якщо 2004 року їх налічувалося 160, то минулого — 102. І лише 29 із них мали посівні площі більш як 100 гектарів. Саме такі господарства і витягають область у збиранні цукрових буряків.

Про ці та інші «болячки» йшла мова на нещодавній нараді буряківників південних районів України, котра відбулася в ЗАТ «Заплазький цукровий завод». Заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації Іван Панчишин упевнений, що без хазяїна буряк — круглий сирота. У тих районах, де сільгоспвиробники не шкодують сил і засобів на вирощування культури, вона відгукується і високим врожаєм, і чималим чистим прибутком.

У Великомихайлівському, Котовському, Красноокнянському, Фрунзівському, Ширяївському районах області буряк дає чудові врожаї. Узяти, до прикладу, приватне сільгосппідприємство «Маяк» Ширяївського району, яким керує Микола Захар’єв. Тут збирають до 400 центнерів з гектара, тобто одержують близько 2 тисяч гривень чистого прибутку з кожного. Відмінні врожаї корінців і в приватному сільгосппідприємстві «Світанок», де керівником Віктор Майсмескул.

Торік ціни на солодку сировину досягали 220 гривень за тонну з урахуванням ПДВ. Три заводи області переробили 314 тисяч тонн буряку. Але частка одеського цукру становила лише 30 відсотків. А ось господарства Миколаївщини, Кіровоградщини, Вінниччини збільшили обсяги постачання сировини. Водночас буряк, зібраний на полях Котовського району Одещини, йшов на переробку в інші регіони країни. Чи не парадокс?

Кон’юнктура, що складається на ринку цукру, просто підштовхує аграріїв на збільшення посівних площ. Скорочення постачань сирцю з Бразилії, знищення ураганом плантацій тростини в Австралії призведуть до певного солодкого дефіциту. І просто гріх не скористатися такою ситуацією на зовнішньому ринку.

Тим паче що цукропереробники готові підсобити аграріям грішми для придбання і сівалок точної сівби, і сучасних збиральних комплексів. А держава гарантує постачання сертифікованого насіння.

Торік цукровий буряк виявився прибутковим для одеських аграріїв. Схоже, і нинішній агросезон стане вдалим для виробників солодких корінців.

Одеська область.