Погожого серпневого дня минулого року над куполом будівлі Верховної Ради та президентським Маріїнським палацом почав кружляти якийсь невеличкий літальний апарат, дивуючи мимовільних глядачів своїми вихилясами над історичними пам’ятками. «Хто це, що це?» —допитувалися люди. «На НЛО не схоже, мабуть, новий Руст з’явився на берегах Дніпра», — кепкували дотепники. «А як впаде на купол, провалиться в сесійну залу чи ні?» — не вгавали спостерігачі. Відповідь на риторичні запитання свідків тієї події змогла дати лише згодом спеціальна комісія, яку створили після цього інциденту. З’ясувалося, то літав любительський мотопароплан з відчайдухами-аматорами на борту. Що воно таке? Те літальне диво-дивнеє складається зі своєрідного парашута, до якого прикріплені двомісна коляска з двома кріслами і кабіною. А штовхає вперед та піднімає в небо цю штукенцію причеплений мотор та пропелер. Хлопці-молодці літали над палацами та живописними краєвидами столиці на прохання одного багатого дядечка, який замовив відео- та фотозйомку Києва з пташиного польоту.

Протягом усіх пір року, окрім зимової, такі надлегкі літальні апарати (НЛА) аматорської конструкції, як і всілякі спортивні повітряні судна, можна побачити в небі багатьох регіонів нашої країни. На апарати, які можуть підніматися на висоту до 3000 метрів і брати на борт до чотирьох осіб, сьогодні попит постійно зростає. Схожі нині випускають і в нас: харківська фірма «Лілієнталь» та одне із спільних підприємств Херсона. Чого тут більше — комерції чи спортивного азарту у юнаків і дівчат, які прагнуть підкорити повітряний океан або додати собі адреналіну? Відповідь ви можете дати самі. Адже вартість польоту на них коштує від 15 до 30 гривень за хвилину, а навчання пілотування — від 90 доларів за льотну годину. Нерідко такі рекламні, демонстраційні чи оглядові польоти здійснюють на аматорських НЛА з несертифікованих аеродромів та злітних майданчиків, а ті, хто керує літальним апаратом, немають свідоцтва пілота. До єдиного переліку експлуатантів та приватних пілотів-аматорів Товариства сприяння обороні України (ТСОУ) та Всеукраїнської асоціації «Аероклуб України» занесено 700 надлегких літальних апаратів, повітряних суден спортивного призначення та аматорської конструкції. Однак, крім них, літає ще понад 100 НЛА, які не зареєстровані належним чином. До чого це призводить? Польоти такої сумнівної техніки — незареєстрованої та несертифікованої — не дають змоги представникам авіаційної влади України контролювати цей процес, стежити за безпекою польотів та авіаційною безпекою, через що нерідко трапляються трагедії. Лише протягом двох останніх років зафіксовано дев’ять катастроф, дві аварії, чимало всіляких інцидентів, випадків несанкціонованого використання повітряного простору, внаслідок чого загинуло 40 осіб.

Прикладів плачевного фіналу польотів аматорів на апаратах, які «пан сам склепав» чи реставрував списаний на металобрухт, вистачає. У кінці січня цього року, наприклад, над аеродромом Велика Кохнівка, який належить Кременчуцькому льотному коледжу, під час стрибків з парашутом загинув член парашутного клубу «Параспорт». Розслідуючи причину його загибелі, встановили, що стрибок було зроблено з літального апарата аматорської конструкції «Вільга-ОЛ» під час несанкціонованого польоту. Крім того, політ здійснювали без дозволу органів обслуговування повітряного простору, а пілот не пройшов попередню підготовку до нього; не проходив він і медичного огляду, не мав чинного свідоцтва члена екіпажу авіаційного персоналу цивільної авіації України. Не було і медичного сертифіката та страхового поліса на члена екіпажу. Комісія Державіаслужби виявила чимало порушень правил польотів власником літака та пілотом-аматором.

Про зовсім свіжий випадок загибелі двох осіб через катастрофу незареєстрованого НЛА марки CTSW-2006 поблизу села Червоний Промінь на Миколаївщині нещодавно писала і наша газета. Зауважимо лише, що зазначений тип повітряного судна в Україні не сертифікований, а технологія його виготовлення авіаційними фахівцями не затверджена.

Всілякі НЛА кружляють інколи над нами не лише з любителями гострих відчуттів, а й з хімреактивами. Торік, наприклад, на Дніпропетровщині під час весняного підживлення озимих незареєстрований приватний «кукурудзяник» не тільки обприскав озимину, а й попалив у людей городину й сади. А що з винуватців? На жаль, наше законодавство передбачає в таких випадках накладання штрафу до 100 гривень. Торік, наприклад, із 20 винуватців стягнули 2000 гривень. Тепер ви зрозуміли, чому домороcлі русти й досі ширяють над куполом Верховної Ради на саморобних килимах-літаках?