Саме так почуваються громадяни, коли житло, в якому вони мешкають, передають від одних власників іншим. А самі мешканці таких гуртожитків не можуть ні приватизувати своє житло, ні прописати своїх дітей. У будь-який момент їх можуть викинути на вулицю. До того ж за комунальні послуги вони платять вдвічі-втричі дорожче, і не комунальним підприємства, а знову-таки власникам, які ці кошти часто не перераховують адресату. По суті, люди потрапили в сучасний кріпосний лад, і найгірше — передати такі гуртожитки на баланс міста неможливо, бо вони не підпадають під дію чинних законів. На цьому наголошували учасники парламентських слухань «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення».

За словами голови Комітету захисту мешканців гуртожитків Всеукраїнської громадської організації «Спілка громадських організацій України «Народна рада» Миколи Палаша, найгірша ситуація склалася навколо гуртожитків, які перебувають у статутних капіталах. 

Нарікає голова комітету громадської організації і на те, що рекомендації, ухвалені за результатами слухань у Комітеті Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики (відбулися у 2012 році), не виконуються. «На жаль, ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів, ні органи місцевого самоврядування, ні Генеральна прокуратура, ні Верховний Суд взагалі з цього питання нічого не роблять. Якщо люди звертаються до Генеральної прокуратури, то відповідь отримують за шаблоном: «Шановний, якщо ваші права порушено, звертайтеся до суду». Люди йдуть до суду, і знову отримують той самий результат. Корупція в судах дає право власникам і далі знущатися над мешканцями гуртожитків», — наголосив М. Палаш.

Пропозицій та зауважень під час слухань звучало чимало. Зокрема, розробити один-єдиний законопроект з урахуванням усіх наявних проектів, який справді захищатиме інтереси не власників гуртожитків, а їхніх мешканців. Крім того, громадські організації вимагають, щоб до кінця 2014 року всі гуртожитки, незалежно від форми власності, було передано в комунальну власність територіальних громад. 

Підбиваючи підсумки, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Геннадій Зубко зауважив, що оскільки громадськість критикує деякі норми підготовленого законопроекту, є два варіанти розвитку подій. Перший — відкликати законопроект і почати працювати над новим документом, на що потрібно не менше року. Другий — узяти проект закону за основу і, відкинувши статті, які зазнали критики, доопрацювати його за участі громадськості. Рухатися вирішили за другим сценарієм.

Водночас заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський зауважив: «Ми почули та обговорили основну проблематику. Думаю, основні питання, які нині стоять, у найкоротший термін будуть опрацьовані і до розгляду запропонують уже новий документ, спільно підготовлений».