Михайло КОСЮТА: Я поважаю ті краї, де до батьків звертаються на «ви»

— Сьогодні постало дуже багато питань, що належать до соціальної сфери. На їхньому першочерговому вирішенні наголошують і Президент, і Генпрокурор. Йдеться насамперед про захист людей похилого віку, інвалідів, неповнолітніх, маломаєтних громадян. Про захист їхніх прав на отримання зарплат, пенсій, вирішення майнових та інших спорів у судах. Нині на Буковині ще є випадки заборгованості з виплати зарплат, вони мають різні причини. Є суб’єктивні: керівники звикли до того, що можна не платити. Крім того, є й об’єктивні причини цього явища: так звані «лежачі підприємства». Це збанкрутілі або які через певні причини не працюють. Прокуратура разом з облдержадміністрацією, котра, до речі, дуже гостро реагує на ті факти, вживає заходів, щоб не лише зменшити, а й цілком ліквідувати цю проблему. На Буковині це можливо.

— Ви не раз висловлювалися стосовно соціального захисту молоді, особливо тих, хто позбавлений батьківської уваги, зокрема, дітей остарбайтерів.

— Склалося так, що чимало дорослого населення перебуває на заробітках за кордоном, а діти часто залишаються без нагляду. Прокуратура контролює своєчасне надання дітям допомоги, захищає їхні майнові права, у тому числі на житло. Наразі зросла кількість справ щодо позбавлення батьківських прав, вони теж проходять через прокуратуру.

Є проблема так званих заробітчанських дітей, батьки яких, працюючи за кордоном, щоб якось компенсувати свою відсутність, надсилають своїм чадам чималі гроші. Звідси: ігрові автомати, наркотики, ресторани. Переконаний, дітей не можна залишати напризволяще. Вони мають бути під постійним наглядом дорослих, від яких повинні навчитися відповідати за свої вчинки.

— Через правовий нігілізм прокурорського захисту потерпають і селяни, яких містечкові нувориші залишають і без землі, й без врожаїв.

— Захист земельних прав селян є чи не основною проблемою України як аграрної держави. Пройшло розпаювання, але не всі люди отримали сертифікати. Буковинці — дуже довірливі й часто-густо віддають свої земельні паї непорядним людям. Ці ділки засівають земельні ділянки селян, збирають урожаї, продають і зникають разом із грошима, залишивши людей з носом. Є такі, що впродовж кількох років не бажають розраховуватися з односельчанами. Люди звертаються до нас по допомогу в захисті їхніх прав на землю. Голови сільських, часто й районних рад неуважно ставляться до цієї проблеми, іноді відверто ігнорують закон, вступаючи «у комерцію» з нечистими на руку людьми. Тому маємо чимало скарг, нарікань, у такий спосіб підривається авторитет влади. Треба на цю проблему «насісти» всім державним чиновникам і вирішити її. Приміром, лише в Глибоцькому районі виявлено 437 гектарів земель, переданих в оренду без відповідних дозволів органів земельних ресурсів. За результатами перевірок нещодавно порушено 14 кримінальних справ стосовно порушень земельного законодавства. Державі вже відшкодовано більш як 500 тисяч гривень.

— Великим скарбом Чернівецької області є її ліси. Люди обурені масовими вирубками цінних порід Буковинських Карпат.

— Так, сьогодні ліс — досить прибутковий бізнес. І в цьому бізнесі ми виявили серйозні порушення закону. Неналежно виконують свої обов’язки Управління лісового господарства ОДА, місцеві лісгоспи, лісники. Спритні «бізнесмени», знайшовши прогалину в роботі цієї галузі, вступаючи в злочинну змову, вирізають ліс, продають за кордон цінні породи дерев, які могли б оброблятися в Україні. Ось, до прикладу, один із підприємців зі Сторожинецького району вивіз велику кількість лісу за кордон. Коли запитали, де він брав цей ліс, він пообіцяв принести документи. Тільки його й бачили. Нині він у розшуку. До речі, найчастіше такі підприємці, які перебувають на спрощеному оподаткуванні, справно платять податки. А чому б не платити 200 гривень на місяць, набиваючи кишені тисячами? Вважаю це істотною прогалиною в законодавстві.

Звичайно, є ліс, який, наприклад, залежно від вікових параметрів, треба почистити, частково вирізати. Крім того, продаж лісу має бути прозорий — через аукціони. Зараз, до речі, ухвалено закон, котрий, гадаю, якоюсь мірою поставить заслін у вивезенні лісу: на кожне дерево, на кожний кубометр, що вивозять, потрібний буде сертифікат. Але знову ж всі ці питання зав’язані на Управлінні лісового господарства, а це провокує корупцію серед чиновників, які їх вирішують.

— Сільські ради мають свої квоти на забір прирічкової гальки, часто-густо вони ці квоти свідомо перевищують. А це, попри економічну, ще й екологічна проблема. На річці Серет біля райцентру Сторожинець я був свідком того, як просто на берег виїжджає машина з міксером, екскаватором завантажують гальку, заливають воду, додають цементу — і тут же, просто на пляжі, виготовляють бетон.

— У прокуратуру області надходить багато скарг на нераціональне використання надр: несанкціонований забір піску, гравію з річок. Все це має бути під контролем держави, а конкретно — сільських, селищних рад, районних адміністрацій. Подібні, дрібні, на погляд місцевих самоврядовців, проблеми, перетнувши певну межу, переростають у серйозні економічні злочини.

— У Путилі я розмовляв з гуцулами. Вони кажуть: що ви нам тут розказуєте? Мій дід тут рубав, я тут рубаю й діти будуть рубати, бо з чого нам жити? І часто-густо міліція бореться саме з такими людьми, які вирубали дерево-два, щоби прожити, а не з фірмами, які вагонами відправляють ліс за кордон...

— Коли я кажу про захист лісів та лісонасаджень і наведення порядку в цій сфері, найперше маю на увазі серйозний кримінал — масове вивезення лісу й чималі прибутки з цього. Йдеться не про тих людей, які збирають хмиз, дрова в лісі, щоб нагріти хату. Зрозуміло, що такого «порушника» легше впіймати та покарати заради гарних показників у розкритті злочинів, аніж припинити дії злочинних угруповань, які «працюють» за змовою, завдаючи значних збитків державі. Адже ліс треба вирізати, технікою забрати, завантажити, відправити на станцію, переправити через кордон. Є приклади, коли сільський голова самовільно, без згоди громади роздає дозволи на вивезення лісу наліво-направо.

Окрема проблема — підпільні пилорами. Це «хороша» і дохідна злочинна «тема».

— Скільки виявлено незареєстрованих пилорам?

— Ми лише почали займатися цим питанням і виявили 15 сумнівних пилорам, що не мають сертифікатів, податків не сплачують. Пилорами не зареєстровані, тобто не є під контролем інспекторів з техніки безпеки, а там дуже небезпечна робота. Крім того, туди привозять крадений ліс, без документів: розпиляли, відвантажили вночі — й кінці у воду. Нині ми проводимо глибинні перевірки в цьому напрямі, залучивши фахівців.

— Як у цих питаннях в Чернівецькій області співпрацюють прокуратура, природоохоронні структури, міліція, СБУ, митники?

— Загалом координація роботи цих структур є, але останній рік вона пробуксовувала. Коли я очолив прокуратуру, домагався, щоб прокурори належно виконували свої обов’язки, а решта — свої. Тоді почалися певні тертя: а чого прокуратура наглядає? А чого на митницю не можна йти? Доводилося роз’яснювати закон і навчати людей, що кожен має робити свою справу. До речі, днями відбулася координаційна нарада всіх правоохоронних органів. На ній були присутні й Микола Ткач, голова Чернівецької ОДА, й усі перші керівники правоохоронних структур. Кожен мав нагоду виступити, викласти свою точку зору з гострих проблем та запропонувати, як обійти гострі «кути» у спільній роботі, що заважають нормальній співпраці.

— Направду, чому в Чернівецькій області вбивства на побутовому ґрунті залишаються «популярними»?

— Це свідчить про слабку роботу сільських рад, дільничних інспекторів, вуличних комітетів, ЖРЕПів тощо. Ці структури повинні працювати, не даючи спокою особам, що зловживають спиртними напоями. Крім того, ніхто не відміняв відповідальності за самогоноваріння. Недостатня робота проводиться стосовно осіб, які вже були засуджені та повернулися з місць позбавлення волі. Їх треба найперше влаштувати на роботу, з ними необхідно спілкуватися, повертати їх у соціум.

Прокуратурою області, можливо вперше, проаналізовано стан законності в боротьбі зі злочинністю, особливо з тяжкими злочинами, за 10 років. Внесено відповідні корективи в діяльність органів внутрішніх справ. До слова, начальник Управління внутрішніх справ Василь Василов переживає за справу, їздить по районах, і, мені здається, у 2006 році є помітні позитивні зрушення.

Щодо слідства, яке є дзеркалом служби правоохоронної системи, а це прокуратура, СБУ, міліція, податкова, то я за координацію дій. Слідчі мають працювати злагоджено, потужно, на результат. А що в нас? Тяганина, неякісне розслідування. Унаслідок чого значна кількість справ поверталася на дослідування. На щастя, уже протягом двох місяців жодної справи на дослідуванні нема. Ми принципово, жорстко підходимо до оцінки роботи слідчих і контроль здійснюємо не від випадку до випадку, а щоденно. Прокурор наглядає, як провадяться справи, які веде прокуратура, тримаючи на контролі справи, котрі розслідують міліція та Служба безпеки України. Моя принципова позиція: там, де прокурор на місці, де відчутна його жорстка рука та тверде дотримання закону, буде позитив насамперед для людей. Тільки так можна зміцнити імідж України як демократичної держави.

— Стосовно наркоманії, квартирних крадіжок, викрадень автомобілів. Невже міліція, знаючи, що крадене авто тут же повертають власникові за винагороду, не може вийти на крадія за номером контактного телефону?

— То є великою проблемою, і не тільки на Буковині. Найчастіше викрадають престижні іномарки, іноді вимагають викуп за повернення машини. У такій ситуації винні оперативні служби відповідного підрозділу — найперше МВС. Злочинців такого штибу треба знати в обличчя, і не залишати жодного факту викрадення авто без уваги. Власники автомобілів теж мають бути пильнішими: не залишати машини без нагляду. Прокуратура намагається відстежувати крадіїв, у тому числі заїжджих, і за можливості повертати власникам викрадені автомобілі.

— Зростає проблема наркоманії, особливо молодіжної.

— Це правда. У середовищі підлітків уже з’явилися сильнодіючі наркотики — ЛСД тощо. Попит породжує пропозицію. Має бути дуже жорстка позиція стосовно наркоділків. В Управлінні внутрішніх справ є відділ з боротьби з наркобізнесом. На жаль, ця структура нечисленна і через брак коштів не може належно працювати. Усе ж таки за дітьми мають наглядати батьки. Проте ця проблема має бути постійно в полі зору інших дорослих: лікарів, вчителів, вихователів, тренерів, влади, правоохоронців. Треба проводити роз’яснювальну роботу серед молоді.

— Буковинці на загал лояльні до закону?

— Мені довелося працювати в різних регіонах України. Буковинці досить законослухняні. Тут свої традиції у вихованні дітей: у селах до батьків звертаються на «ви». Це спрацьовує. Якщо взяти кількість злочинів на душу населення, то на Буковині вони не становлять значного відсотка. Часи змінюються, люди прагнуть кращого життя, захисту своїх майнових і громадянських інтересів.

Тому правоохоронцям і всім владним структурам треба уважніше ставитися до звернень людей, бути до них ближче. Іноді достатньо лише роз’яснити громадянинові той чи інший закон, його права, й людина стає лояльнішою і до влади, і до закону.

— Ваше ставлення до міжконфесійних конфліктів, які дотепер збурюють окремі буковинські села?

— Кожний громадянин має право на свободу віросповідання. Я — православний. Вважаю, що людей необхідно більше інформувати, часто займатися просвітництвом, щоб на майбутнє унеможливити міжконфесійні конфлікти. Адже на Буковині споконвіку уживалися представники різних віросповідань — католики, православні, іудеї, греко-католики, старообрядці, протестанти, інші. Прикро, що в релігію втручається політика, яка іноді занадто поспішає змінювати те, що укладалося століттями. Ну а ті непорозуміння, що виникають час від часу через право громади на приміщення церков, мають вирішуватися цивілізовано і відповідально у Господарському суді.

— Вас, як прокурора, нинішній стан судової влади задовольняє?

— Закрита судова система потребує дуже високої культури, високого професіоналізму й відповідальності. Тому, вважаю, на часі реформа судової системи. Вважаю, що обраний громадою суддя матиме більше відповідальності.

— Наостанку що можете сказати про вибори депутатів до рад усіх рівнів.

— Можу сказати, що цього разу, попри нездалу організацію самого процесу голосування, вибори були достатньо демократичними, що і підтвердили міжнародні спостерігачі. Наша позиція, як і позиція Генпрокурора, була конкретною — триматися осторонь політики, але чітко стояти на сторожі закону. Ми були готові реагувати на кожен факт порушення виборчого законодавства. На щастя, нинішні вибори на Буковині пройшли спокійно, жодної суттєвої скарги до прокуратури не надійшло. Напевно, завдяки чіткій позиції Президента України Віктора Ющенка, який підтвердив на цих перегонах свій курс на утвердження демократичних цінностей в Україні. Багато в чому сприяла вільному волевиявленню громадян роз’яснювальна робота, яку проводила серед населення місцева влада. Законність в Україні набирає реальної суспільної ваги, це мене як законника не тішити не може.