Шахта №10 «Нововолинська» — єдине вугільне підприємство, що нині будують в Україні. Ще 1996 року воно мало видати перше вугілля. Однак через недостатнє фінансування тут освоєно лише чверть передбачених кошторисом коштів. Торік темпи робіт на спорудженні Десятої зросли, з’явилася надія, що вже 2010-го вона нарешті почне працювати.

Ветерани пам’ятають, якими високими темпами у важкі повоєнні роки велося будівництво шахт на Прибужжі. Лише у 1949—1950 роках трестами «Волиньвуглерозвідка» і «Львіввуглегеологія» проектним організаціям передали вихідні матеріали для розробки комплексного проекту промислового освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну, а вже 1954-го запрацювала перша на Волині шахта №1 «Нововолинська». За п’ять років поблизу молодого шахтарського міста Нововолинська ввели в експлуатацію шість вугільних підприємств. Загалом у басейні з 1954-го по 1964 рік збудували 15 шахт. Відтоді — ще шість. З початку експлуатації з надр «західної кочегарки» видобуто понад 460 мільйонів тонн вугілля. Однак якщо в 1977 році тут підняли на-гора 15 мільйонів 138 тисяч тонн вугілля, то в 2005-му — лише 3 мільйони 147 тисяч. І не гірники винні в цьому: збудовані півстоліття тому шахти здебільшого вичерпали запаси вугілля і перебувають на стадії згасання. Із десяти шахт державного підприємства «Волиньвугілля» нині працює лише чотири, із 12 підприємств держпідприємства «Львіввугілля» — 8. Така само сумна перспектива у найближчі п’ять років очікує на ще майже половину з діючих шахт.

Нині в басейні, та й загалом у країні, споруджується лише одна шахта №10 «Нововолинська» з проектною потужністю 900 тисяч тонн палива на рік. Тобто майже вдвічі більшою, ніж добувають сьогодні вугілля усі чотири діючі шахти міста. Десята, де працюватимуть понад півтори тисячі людей, має не лише зняти соціальну напруженість у Нововолинську, а й підтримати енергетичні потужності Добротвірської і Бурштинської теплоелектростанцій.

Її будівництво розпочалося ще в квітні 1989 року. Передбачалося, що вже через 82 місяці шахта розпочне видавати вугілля. Однак недостатнє фінансування відклало рік введення її в експлуатацію. Розрахункова кошторисна вартість будови в цінах 1997 року становить 558 мільйонів гривень. На сьогодні освоєно 195. Зростання цін на будматеріали, підвищення заробітної плати тощо, як стверджує в. о. міністра вугільної промисловості України Віктор Тополов, призведе до збільшення вартості будівництва шахти приблизно на 300 мільйонів гривень. Тобто, щоб вона почала працювати в січні 2010-го, треба цього року освоїти принаймні 100 мільйонів, а в три наступні — по 170—190 мільйонів гривень.

Утім, хоч освоєно лише чверть передбачених коштів, будівельна готовність шахти досить висока — 67 відсотків. Уже стоїть одна змонтована підйомна машина, змонтовано два вентилятори головного провітрювання, збудовано адміністративно-побутовий корпус, склади, приміщення котельні, прокладено залізничну колію й автодорогу, змонтовано лінії електропередач. Тепер потрібні кошти, щоб насичувати шахту обладнанням. Треба ставити підйоми, кліті, армувати скіповий ствол, запускати вентилятори.

Яка ж ситуація на Десятій зараз? Для виконання програми 2006 року Мінвуглепромом доведено ліміт капітальних вкладень обсягом 80 мільйонів гривень, у тому числі 2 мільйони — на погашення заборгованості за виконані торік роботи. За умов стабільного щомісячного фінансування будови, згідно із затвердженим графіком у травні цього року можна буде ввести в експлуатацію підйом №1, а в серпні — підйом №2 допоміжного ствола. Це сприятиме проходженню горизонтальних гірничих виробок на горизонтах 355 і 425 метрів з використанням уже постійних клітьових підйомів. Окремим пунктом значиться введення на проммайданчику в експлуатацію підстанції 35/6 кВ. Як запевнив директор підприємства-замовника — Дирекції з будівництва об’єктів Мінвуглепрому України Віктор Дук, шахтобудівельникам за умов стабільного фінансування цілком до снаги виконати ці завдання. Однак ситуація, яка складається вже в перші місяці 2006 року, ставить їх реалізацію під сумнів. Так, за січень-лютий освоєно лише 6,5 мільйона гривень капіталовкладень. Станом на 23 березня будівництво шахти профінансовано на 9,5 мільйона гривень. Недофінансування до графіка — 5 мільйонів. А потрібно закуповувати матеріали, замовляти обладнання, на виготовлення деяких позицій якого знадобиться більше року, розширювати фронт будівельних і прохідницьких робіт. Адже, пригадайте, в. о. міністра Віктор Тополов називав як бажану цифру не 78, а принаймні 100 мільйонів гривень освоєних капіталовкладень на будові цього року. Шахтобудівельники готуються до цього. Якщо нині на майданчику працюють 597 осіб, то в другому півріччі їх кількість зросте до 805. Будівельники розуміють, що нова шахта вкрай потрібна Україні. Її введення в експлуатацію з нетерпінням чекають також гірники шахт Нововолинська, на яких майже відпрацьовано запаси вугілля, і гірники готові перейти на перспективне підприємство.

Волинська область.