Ранкове засідання 4 квітня

На початку ранкового засідання в сесійній залі парламенту, який пікетували сотні прихильників партій, що за попередніми результатами березневих виборів не потрапили до Верховної Ради, зареєструвалися 397 народних депутатів. І 296 із них одразу ухвалили проект закону про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (про скасування недоторканності). Документ, опрацьований Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, представив заступник голови Юрій Ключковський. А фракції і групи проголосували так: позафракційні — 23, «Наша Україна» — 39, КПУ — 56, СДПУ(о) — 2, БЮТ — 41, СПУ — 26, Народна партія — 31, УНП —18, ПППУ — 13, НРУ — 14, «Реформи і порядок» — 13, Партія регіонів — 1, Народний блок Литвина — 17, «Відродження» — 2.

Надання у вересні 2005 року недоторканності депутатам місцевих рад спричинило широкий негативний резонанс у суспільстві та посилило політичне напруження. Як свідчать масові публікації в ЗМІ, експертні оцінки й соціологічні дослідження, більшість громадян нашої держави вважають таке рішення необгрунтованим, бо воно сприятиме криміналізації місцевих рад та значно ускладнить боротьбу з організованою злочинністю та корупцією, наголошував промовець. Фактично депутатський мандат ставав інструментом уникнення відповідальності, що сприятиме зниженню довіри простих громадян до влади. До того ж ухвалення цього закону, на думку багатьох експертів, не відповідає принципу рівності прав і свобод громадян та їх рівності перед законом.

Згідно з ухваленими вчора змінами кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради може порушити Генеральний прокурор України, заступник Генерального прокурора України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень. Прокурор, який порушив кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня порушення кримінальної справи. А запобіжний захід щодо депутата місцевої ради у вигляді підписки про невиїзд або взяття під варту може застосовуватися винятково судом. За словами автора закону Юрія Ключковського, закон не дозволить «тихенько порушити справу проти депутата» і «зніме невдоволення в суспільстві».

Пожвавлення в сесійній залі посилилося після інформації співголів тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу виборчого законодавства Георгія Крючкова та Ігоря Юхновського. «Перші висновки — вибори відбулися. Обрано Верховну Раду України, Криму, органи місцевого самоврядування», — зазначали доповідачі. Перегони обійшлися бюджету більш як у мільярд гривень, суб’єкти виборчих перегонів, за повідомленням мас-медіа, витратили на кампанію від одного до десяти мільярдів доларів. За словами Георгія Крючкова, таких дорогих виборів Україна ще не знала. «Гроші на організації виборів ідуть величезні, наголошував голова ЦВК Ярослав Давидович, але про джерела їх надходження ми нічого не знаємо», — зазначав народний обранець. А прикладів порушень, сказав він, було безліч: помилки в списках, голосування у підвальних приміщеннях, тисячі пенсіонерів через величезні черги не змогли проголосувати... Навіть незважаючи на те, що подекуди голосування тривало до п’ятої години ранку.

Георгій Крючков назвав обґрунтованим перерахунок голосів: «Тільки після цього можна оцінити, чи насправді вибори були чесними». Крім того, на його переконання, виборче законодавство треба вдосконалити, зокрема, щодо пропорційної системи, розведення виборів — місцевих і парламентських. На часі й створення Виборчого кодексу.

Щоправда, під час обговорення думки депутатів розділилися. Олег Білорус (БЮТ) переконував, що вибори були демократичними і відбулися на найвищому рівні. А перерахунок — то абсурд. Олег Зарубінський (Народна партія) наголошував на серйозному незбігу даних: «Порушення мають масовий характер». Тому, на його переконання, треба прийняти постанову стосовно перерахунку голосів по всій Україні, бо жодним законом це не заборонено. Однак Олександр Пеклушенко («Регіони України») зазначав: колеса під час руху поїзда не міняють.

«Голосування було вільним і демократичним, — заявив Голова Верховної Ради Володимир Литвин. — А підрахунок голосів було сфальшовано... за рахунок застосування нової технології». Ті, хто активно виступає проти проведення перерахунку голосів і активно педалює тему Закону, не виключив глава парламенту, мають підстави для побоювання. І побоюються підрахунку голосів, бо буде встановлена істина.

Володимир Литвин нагадав, що під час президентських перегонів 2004 року Верховна Рада взяла на себе ініціативи вирішити політичний конфлікт і прийняла відповідні рішення: «Тоді ніхто не говорив, що порушили закон... Але тоді зняли будь-які сумніви і заспокоїли українське суспільство. Спочатку була позиція Верховної Ради, а потім рішення суду». А нині, за його інформацією, судами блокується перерахунок голосів. Як приклад Володимир Литвин назвав територіальну виборчу комісію Харкова, котра приймає рішення про перерахунок, а суд забороняє це робити. «На якій підставі, — обурювався глава парламенту. — Світова практика не знає перерахунку голосів. Але світова практика не знає української практики».

Однак більшість депутатського корпусу висловлювалася за те, щоб через суди оскаржувати результати на окремих дільницях, і тільки після цього перераховувати. Народні обранці не підтримали жодну з трьох постанов про забезпечення законності під час встановлення результатів виборів, що відбулися 26 березня 2006 року, та проведення повторного підрахунку голосів виборців. Найбільше голосів — 198 — набрала постанова Юрія Кармазіна, якою передбачалася заборона оприлюднення офіційних результатів виборів до отримання результатів повторного перерахунку голосів по виборчих округах.

Після перерви, оголошеної на вимогу двох фракцій — СДПУ(о) і Партії регіонів — Микола Комар закликав 4 квітня закрити сесію, а парламентські слухання з чорнобильської теми, які мають відбутися 26 квітня, перейменувати на громадські. Проте Голова Верховної Ради зазначив, що нинішнім складом парламенту треба до завершення каденції хоча б обрати суддів Конституційного Суду за квотою Верховної Ради. Після чого Володимир Литвин оголосив про закриття ранкового засідання.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир Литвин від імені народних обранців привітав Миколу Гапочку з днем народження і переможців виборчих перегонів, яким побажав плідної праці на благо України.