Крапку ставити ранувато

Вибори закінчилися, лідери визначилися. За попередніми підрахунками, місця під куполом будинку на Грушевського вибороли п’ять політичних сил — Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, блок «Наша Україна», Соціалістична і Комуністична партії. Ті блоки і партії, які не набрали трьох відсотків голосів виборців, вимагають перерахунку голосів на всіх дільницях. Бо останнім часом почастішали повідомлення з місць про неправильний підрахунок голосів. Не виключено, що остаточні висновки Центральної виборчої комісії можуть бути оскаржені у Верховному Суді. Однак уже зараз можна підбити деякі підсумки і спробувати спрогнозувати розвиток подій.

Прогнози і прорахунки

Напевне, треба зразу зауважити, що нинішні вибори народних депутатів були — за рівнем застосування — найбільш технологічними. Тривало змагання не стільки партій, не стільки програм, скільки політтехнологів. Не було серйозної розмови про майбутнє країни, жодна політична сила не запропонувала пакет законопроектів щодо подальшого розвитку системи державної влади і місцевого самоврядування. Тим паче з 1 січня набула чинності політична реформа, і Україна стала парламентсько-президентською республікою. Окрім того, уже всі відчувають необхідність розширення прав і можливостей органів місцевого самоврядування.

Проте нинішні парламентські вибори фактично стали продовженням президентської кампанії 2004 року. Отож знову суcпільство було розколоте на два табори: «помаранчевий» та «біло-голубий». У цьому протистоянні громадяни були позбавлені можливості вибору і голосували більше емоціями, а не прагматично.

На жаль, ті політичні сили, які прагнули виступити посередниками, закликали до порозуміння, не змогли запропонувати зрозумілу для пересічних громадян програму. Натомість нещадно експлуатували високий рівень довіри до своїх лідерів. Водночас не додало їм балів і те протистояння, яке розпочалося у Верховній Раді після прийняття рішення про відставку уряду Юрія Єханурова.

Безумовно, свою «лепту» в поразку деяких партій внесли і соціологи. Уже в розпал виборчої кампанії «Голос України» писав, що соціологи повторюють ті самі помилки, які були допущені під час президентської кампанії. Більше того, деякі соціологічні фірми, схоже, створювалися спеціально під вибори і працювали як пропагандисти певних політичних сил. Їхні дані не давали можливості точно оцінити електоральні настрої суспільства.

З другого боку, ці парламентські вибори засвідчили той факт, що більшість партій існує лише на папері. Скажімо, одна з політичних сил, яка стверджувала, що її організації нараховували сотні тисяч членів партії, ледве змогла набрати один відсоток голосів. А тому ці сили змушені були покладатися в основному на майстерність політтехнологів. Однак, як з’ясувалося, виборець навчився розрізняти зерно від полови. Отож і не збулися прогнози надто оптимістичних політиків, які задовго до 26 березня приміряли крісла у сесійному залі.

Власне, сьогодні можна стверджувати, що ті партії, які хочуть залишитися на політичній арені, в тому числі й переможці перегонів, мусять подбати про свою структурованість і зрозумілу для виборців програму. Інакше вони таки кануть у минуле.

Амбіції і коаліції

Зрозуміло, нині найбільший інтерес викликає ймовірна коаліція, яку повинні сформувати новообрані народні обранці. Нагадаю: відповідно до Основного Закону протягом 30 днів після початку роботи нового складу парламенту має утворитися коаліція, а протягом 60 днів народні депутати повинні затвердити склад уряду. Якщо цього не відбудеться — і у першому, і у другому випадках — Президент має право розпустити парламент.

Проте більшість оглядачів переконані, що таки коаліція буде створена, бо надто великі кошти — за різними оцінками, понад 1 мільярд американських доларів — були витрачені політичними силами на виборчу кампанію. Однак перші переговори між переможцями перегонів і їхні заяви свідчать, що досягнути домовленостей буде важко. На перешкоді — амбіції деяких лідерів, які прагнуть посісти лише крісло прем’єра.

Узагалі-то за європейською практикою, де існують парламентсько-президентські республіки, глава держави пропонує формувати коаліцію і уряд переможцю парламентських перегонів. І Партія регіонів не проти сформувати «різнокольорову» коаліцію. Не відкидають таку можливість і деякі представники «Нашої України». Натомість поки що опираються цьому БЮТ і соціалісти. Лідер СПУ Олександр Мороз навіть звинуватив НСНУ в тому, що вона блокує підписання меморандуму про формування «помаранчевої коаліції».