Ускочили з гречкою в халепу

Сам комбінат хлібопродуктів є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України» і перебуває в державній власності. За потужністю — а це виробництво майже 40 тис. тонн різних круп на рік — таких підприємств в Україні одиниці. Разом із підпорядкованим йому Ромоданівським елеватором комбінат посідає ключову позицію під час хлібозаготівлі, обслуговуючи господарства Полтавщини. Нині це особливо відчутно. Оскільки із 28 хлібозаготівельних підприємств області, які раніше належали ДАК «Хліб України», тепер лише 8 залишилося в державній власності.

До 2002 року Миргородський КХП № 1 був прибутковим підприємством. Восени 2003-го на комбінат хлібопродуктів доставляло для зберігання зерно гречки ТОВ «ЦентрЗерноПром». Згодом її було перепродано одеському підприємству ТОВ «Техуніверсал». У квітні 2004-го новий власник гречки продає її тепер уже Миргородському КХП № 1, де вона до цього й зберігалася, в обсязі понад 805 тонн. Але передача зерна, згідно з видатковими накладними, відбувалася в кінці червня того-таки року. Відповідно до умов договору купівлі-продажу комбінат хлібопродуктів зобов’язувався оплатити вартість гречки до кінця липня 2004-го. Отже, для проведення розрахунків між сторонами угоди залишався місяць. За цей час Миргородський КХП № 1 частково розрахувався за отриманий товар із ТОВ «Техуніверсал», а понад 890 тис. гривень повернути не спромігся. І через деякий час цим питанням зайнявся Господарський суд Полтавської області, який визнав борг за комбінатом хлібопродуктів і зобов’язав його відшкодувати.

Олександр Тучков, який на той час виконував обов’язки гендиректора обласного дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» пояснює:

— Структура управління компанією така, що кожен директор дочірнього підприємства безпосередньо підпорядкований правлінню ДАК «Хліб України» в Києві. Там із ним укладають трудову угоду, наділяють його певними правами та обов’язками. Від правління компанії такий директор отримує дозвіл на здійснення фінансово-господарської діяльності з правом самостійного укладання договорів, які не перевищують суму в 30 тис. гривень. Він також звітує про свою роботу перед головним офісом компанії. Обласне управління ДП ДАК «Хліб України» здійснює контроль за роботою дочірніх підприємств у регіоні лише в межах визначених повноважень або за прямою вказівкою з Києва. Тож я навіть не знав, що колишній директор Миргородського КХП № 1 навесні 2005 року звільнився з цієї посади за власним бажанням. Не знав я нічого й про судові розгляди стосовно цього підприємства. Все спливло тільки тоді, коли обов’язки директора комбінату почала виконувати Таміла Тимченко, яка поставила мене перед фактом судового позову. У Києві, як згодом з’ясувалося, про це теж нічого не знали. Хоча вже кілька місяців на виконання рішення Господарського суду Полтавської області державна виконавча служба заблокувала рахунки підприємства й наклала арешт на його майно.

Тобто на сполох ударили вже влітку 2005-го, напередодні сезону хлібозаготівлі, а діяльність Миргородського КХП № 1 була паралізована ще з весни. І це тоді, як підприємство два останні роки завершувало зі збитками, а тепер узагалі не мало можливості брати участь у заготівельній кампанії. Хто розуміє специфіку роботи таких структур, той неодмінно зробить висновок, що в подібних умовах Миргородський КХП № 1 був приречений на банкрутство.

Коли юристи почали ретельно вивчати історію цієї справи, вони виявили низку порушень, на які до цього не звертали увагу. Виявляється, що колишній директор Миргородського КХП № 1 взагалі не мав права здійснювати операції купівлі-продажу майна на таку суму (в цьому разі понад 1,2 млн. гривень з урахуванням ПДВ) без дозволу правління ДАК «Хліб України». Дозволу не було, але договір укладено. Сам договір, за висновком експертів, був украй невигідний для комбінату хлібопродуктів. Відтак, за оцінкою експертів, підприємство за цією угодою втратило комерційну вигоду щонайменше на суму близько 145 тис. гривень.

Договірні умови також були невигідні для КХП № 1. Комбінат хлібопродуктів зобов’язувався розрахуватися за придбане зерно гречки протягом трьох місяців. Фактична ж передача товару від продавця до покупця згідно з видатковими накладними, як зазначалося вище, скорочувала цей термін до одного місяця. І саме в цей період — з квітня по липень, враховуючи сезонність діяльності, КХП № 1 перебуває у стані часткового зупинення діяльності, тому, як правило, не здійснює ніякої роботи з продажу зерна. Інакше кажучи, всі хлібоприймальні підприємства у період міжсезоння готуються до чергової хлібозаготівельної кампанії.

Виявлені факти дали підставу представникам Миргородського КХП № 1 звернутися до Господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу гречки між цим підприємством і ТОВ «Техуніверсал». У грудні минулого року Господарський суд Полтавської області своїм рішенням задовольнив цей позов, визнавши договір недійсним. Але водночас і далі зобов’язував комбінат хлібопродуктів сплатити іншій стороні вартість отриманої гречки. Однак самої гречки, відколи до справи долучилися різні перевіряльні служби, на КХП № 1 виявити... не вдалося.

До того ж за період вимушеного простою, пов’язаного із судовими позовами, на підприємстві утворилася чимала заборгованість. І це не лише борги перед ТОВ «Техуніверсал».

— Крім того, — розповідає новопризначений директор Миргородського КХП № 1 Олександр Савісько, — за цей період накопичилися борги із зарплати, податків та відрахувань до Пенсійного фонду, які на початок цього року становили понад 940 тис. гривень. І це зважаючи на те, що нам удалося погасити борги за енергоносії та частково виплатити заробітну плату.

Проблемами виведення з кризи комбінату хлібопродуктів нині активно переймаються різні державні структури, зокрема й спеціальна робоча група облдержадміністрації.

— Сесія Миргородської міськради, — розповідає новий генеральний директор обласного ДП ДАК «Хліб України» Валерій Колос, — прийняла рішення стосовно зменшення податку на землю для цього підприємства. Ми, в свою чергу, підготували пропозиції до облдержадміністрації щодо реалізації продукції комбінату в бюджетних установах області. Одночасно готуємося до наступного сезону хлібозаготівлі, відновлюючи втрачені зв’язки з сільгоспвиробниками. Частину трудового колективу на період кризи довелося скоротити, але з гарантією першочергового працевлаштування звільнених робітників після відновлення діяльності підприємства.

У столиці теж розробили програму підтримки Миргородського КХП № 1. У розмові із заступником голови правління ДАК «Хліб України» Сергієм Лобасом з’ясувалося, що ця допомога буде юридичною та фінансовою.

— Головне — запустити в роботу комбінат, — пояснює він. — Для цього ми відправляємо 400 тонн проса у Миргород для переробки на пшоно. За місяць його можна переробити, а на виручені від реалізації продукції кошти знову здійснювати закупку сировини й переробляти далі. У такий спосіб підприємство матиме змогу отримувати обігові кошти.

Крім того, керівництво держкомпанії вирішило реалізувати, з метою погашення боргів, об’єкти незавершеного будівництва і сільгосптехніку Миргородського КХП № 1, що, за попередніми розрахунками, має забезпечити понад мільйон гривень виручки. Водночас вирішується питання і про передачу майже 3,5 тис. тонн продовольчого зерна, що зберігається на підприємстві, для переробки на борошно. Але ситуація на КХП № 1 суто економічним вирішенням питань не обмежується.

Та доки правоохоронні органи продовжують з’ясовувати всі аспекти цієї справи, на миргородському прикладі легко «відстежити» й одну неприємну тенденцію: державні підприємства зазвичай виявляються найнезахищенішими на тлі «економічних процесів» останнього часу, коли чимало охочих до «прихватизації» воліють «підім’яти» їх під себе за допомогою вже апробованих схем — через банкрутство. І це спрацьовує! Принаймні «справа» з Миргородським КХП №1 — чи не єдиний поки що випадок на Полтавщині, коли влада (хай і з запізненням), але вдарила таки на сполох. А скільки ж до цього було всього скуплено за безцінь, розпродано, знищено...

Леонід КОРОБКА, Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.