Ось уже 20 років поспіль другий весняний місяць навіює на людей багатьох країн сум, важкі спогади, неспокій і нелегкі роздуми. Особливо в Україні, Росії та Білорусі — країнах, що зазнали найбільших втрат та збитків від чорнобильського лиха. Зазвичай у ці дні загострюються і суперечки, дискусії про подолання наслідків техногенної катастрофи, поліпшення соціального захисту потерпілих, стан справ на зупиненій ЧАЕС.
В Україні щороку за кілька днів до чергової річниці трагедії сплеск емоцій, аргументів, звинувачень на адресу влади стосовно недостатньої уваги до розв’язання чорнобильських проблем найсильніше проявлялися на парламентських слуханнях. Цього року їх передбачено провести 26 квітня — у День чорнобильської катастрофи.
Сподіватимемося, що цьогорічні парламентські слухання відбудуться. Але чи зміниться на них характер і зміст розмови? Навряд.
Моя категоричність базується на реаліях втілення в життя рекомендацій минулорічних слухань і двох торішніх постановах Верховної Ради України про інформацію Кабінету Міністрів. Перша від 21 червня — про стан виконання законодавства України щодо комплексного розв’язання питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, і друга від 20 грудня — щодо п’ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС.
Так, у постанові від 21 червня зазначається: діяльність Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади не відповідає рекомендаціям, викладеним у двох попередніх постановах Верховної Ради. І зверталася увага уряду на відсутність системної діяльності центральних органів виконавчої влади у створенні соціально-економічних, організаційних умов і гарантій у сфері соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розвитку радіактивно забруднених територій.
У постанові від 20 грудня 2005 року підкреслювалося:
«Аналіз стану виконання міжнародних проектів, необхідних для зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, свідчить про низку недоліків, що мають і об’єктивний, пов’язаний з унікальністю та обсягами робіт, які виконуються на майданчику Чорнобильської АЕС, і суб’єктивний характер, пов’язаний, зокрема, з недоліками управління міжнародними проектами».А може, нам не треба так піклуватися про подолання не таких уже й страшних наслідків Чорнобильської катастрофи і поступово забувати про неї? Хоч як дивно, але такі думки прозвучали на засіданні
«Чорнобильського форуму», яке відбулося 6—7 вересня минулого року у Відні. І ще таке. Побоювання щодо опромінення Чорнобилем були перебільшені... Уряди України, Білорусі і Росії навіть розбудували індустрію на цьому нещасному випадку.Про це з болем говорив віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Борис Олійник на Міжнародній конференції
«Роль органів місцевої та регіональної влади у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи», яка відбулася 2—4 березня нинішнього року в місті енергетиків Славутичі. Борис Ілліч у своєму виступі наголосив: «Ми просто не маємо права полишити без належної відсічі подібні блюзнірства над могилами убитих радіацією, над тисячами уражених Чорнобилем. Особливо провокаційно звучать подібні словоблуддя на порозі 20-ліття від дня вселенської трагедії».Названа конференція, мабуть, — перший масовий захід, що відбувся напередодні сумного ювілею. А 29 березня Товариство Червоного Хреста України провело у Києві
«круглий стіл» «20 років після Чорнобиля: Червоний Хрест і Чорнобильська програма». 23—25 квітня партія Зелених Європарламенту та інші світові служби з ядерної енергетики, екологічні організації планують провести у Києві міжнародну конференцію «Чорнобиль+20: нагадування на майбутнє».Започатковуючи цією публікацією рубрику в нашій газеті
«20-й чорнобильський квітень», редакція «Голосу України» має намір детальніше розповісти про зазначені й інші міжнародні та загальноукраїнські заходи до цієї дати. Про конкретні й практичні кроки подолання наслідків аварії, соціальний захист потерпілих, про те, що відбувається нині на ЧАЕС. Зокрема, як позначилося на стані справ на станції перепідпорядкування її Міністерству з питань надзвичайних ситуацій. А також про культурно-мистецькі заходи. Зокрема, яким буде концерт-реквієм у Національному палаці мистецтв «Україна», присвячений Чорнобильській катастрофі.Під цією рубрикою публікуватимемо також міркування і точки зору представників органів місцевої влади, фахівців, учасників ліквідації аварії, тих, хто проживає нині на забруднених територіях.
Отже, запрошуємо до розмови, дискусії на сторінках нашої газети усіх небайдужих до чорнобильських проблем.
