Пропозиція — повторний перерахунок голосів

Першим питанням, як вирішила погоджувальна рада, депутати розглянуть зміни до Закону «Про статус депутатів місцевих рад» про скасування недоторканності. Оскільки під цим проектом закону, за словами В. Литвина, підписалися керівники майже всіх фракцій і груп, його буде винесено на розгляд Верховної Ради без обговорення. Затим парламентарії заслухають інформацію тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з моніторингу за виборами.

Після цього на голосування буде винесено всі проекти постанов з парламентських виборів. На сьогодні в парламенті зареєстровано два проекти постанов, котрі взаємовиключають одна одну. Перша — її внесли народні депутати від тих політичних сил, які, за попередніми результатами виборів, не потрапляють до нового парламенту, — передбачає зробити повторний підрахунок голосів виборців по всій Україні. Другий проект постанови — внесений фракцією Партії регіонів — передбачає визнати парламентські вибори чесними і прозорими.

Крім цього, парламент має намір виконати свою обіцянку і таки привести до присяги суддів Конституційного Суду, призначених Президентом України та обраних з’їздом суддів. Оскільки Верховна Рада так і не виявила політичної волі для обрання своєї четвірки суддів, це питання залишається відкритим.

Цього дня народні обранці також планують визначитися стосовно близько десятка проектів законів, що повернулися до ВР із президентським вето.

На початку погоджувальної ради глава парламенту Володимир Литвин привітав із завершенням політичної кампанії ті політичні сили, які за попередніми результатами здобули депутатські мандати і подолали тривідсотковий бар’єр, подякував колегам за роботу. Однак, за словами В. Литвина, з огляду на те, що на 26 квітня заплановано проведення парламентських слухань, присвячених 20-й річниці аварії на ЧАЕС, депутати мають визначитися: чи закрити сесію, чи відмінити парламентські слухання. Як повідомив після погоджувальної ради Перший заступник Голови ВР Адам Мартинюк, більшість учасників наради дійшли висновку, що сьогодні, 4 квітня, сесію не буде закрито, бо парламентські слухання можна проводити лише в сесійний період. Отже, нинішня сесія парламенту четвертого скликання може бути закрита 26 квітня, а якщо ні, то, нагадав А. Мартинюк, відповідно до Конституції повноваження парламенту і народних депутатів попереднього скликання автоматично припиняються з дня відкриття першої сесії новообраної ВР. А перша сесія парламенту нового скликання має відкритися не пізніш як через 30 днів після офіційного оприлюднення результатів виборів ЦВК.

Отже, що буде далі, прогнозує Перший заступник глави парламенту, залежатиме від сьогоднішнього рішення ВР. Якщо парламент прийме рішення про перерахунок голосів і що, як наполягали більшість учасників погоджувальної ради, здійснюватиме Центрвиборчком, це буде справа не одного дня. Для прикладу Адам Мартинюк навів президентські вибори у США, де результати лише в одному штаті перераховували 40 днів.

 ДУМКИ З ПРИВОДУ

Чи згодні політичні сили, котрі, за попередніми результатами виборів, долають прохідний бар’єр до парламенту, на перерахунок голосів на всіх виборчих дільницях? З цим запитанням наш кореспондент звернувся до народних депутатів України.

Сергій САС, фракція БЮТ:

— ЦВК повинна керуватися виключно законами. Якщо проект постанови Верховної Ради про перерахунок голосів буде схвалено, це буде грубим втручанням одного органу влади в роботу іншого. Тому наша фракція не голосуватиме за нього. Закон про вибори народних депутатів визначає порядок оскарження результатів голосування в разі порушень. Але все, що відбувається, спонукає до висновку: або суб’єкти, які ініціюють перерахунок, не забезпечили належне ведення передвиборної кампанії, або порушень не було. Бо досі ніхто не надав їх документальних підтверджень.

Микола РУДЬКОВСЬКИЙ, фракція Соціалістичної партії:

— Верховна Рада може набрати достатньо голосів, щоб проголосувати постанову про перерахунок їх на виборах. Але наскільки це буде законно? У законі чітко виписано, за яких обставин може здійснюватися перерахунок голосів на тій чи іншій виборчій дільниці. А огульного перерахунку законом не передбачено. Тому, щоб рішення парламенту було законне, потрібно прийняти зміни до виборчого закону, які ще повинен підписати Президент. Лише тоді перерахунок буде законний. І якщо приймемо такий закон, то він почне діяти лише стосовно нових виборів, а не старих. Постанови Верховної Ради прирівнюються до закону, але вони повинні виписати процедуру, як здійснювати перерахунок голосів — чи Центрвиборчкомом, чи територіальними виборчими комісіями, чи дільничними.

Ми, соціалісти, можемо голосувати за таку постанову, бо чітко знаємо: нам не докидали, а в деяких районах, можливо, забрали голоси. Але сумніваюся, що можна говорити про легітимність такої постанови.

Катерина САМОЙЛИК, фракція КПУ:

— Політрада КПУ ще прийме політичне рішення, але, на мою думку, перерахунок голосів має відбутися. Це буде крок до демократичного суспільства. Те, що у протоколах, має цілком відповідати тому, що в бюлетенях. Як мені відомо, є невідповідність у підрахунках, в протоколах, у кількості виборців тощо. Цілі будинки було навмисно викинуто зі списків виборців, щоб люди не змогли взяти участь у голосуванні. Велике питання, і де голоси тих виборців, які живуть у прикордонних регіонах, а нині на заробітках.

Раїса БОГАТИРЬОВА, фракція Партії регіонів:

— Наша фракція внесла власний проект постанови Верховної Ради. Якщо є скарги і рішення судів стосовно порушень на окремих виборчих дільницях, то можна перераховувати голоси згідно з виборчим законом на цих окремих дільницях. Однак, за Конституцією, вся процедура виборів регулюється виключно законом. Перерахунок голосів може бути лише на тих дільницях, де для того є підстави, а не тотальний. До того ж процедуру перерахунку можна запустити лише після оголошення офіційних результатів виборів.

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, фракція «Наша Україна»:

— Постанова Верховної Ради про перерахунок голосів не може мати юридичних наслідків, бо знову, на жаль, спрацювала ейфорія конституційної реформи.

Парламент може прийняти суто політичну постанову. Однак я не бачу механізму повторного підрахунку голосів, як зробити, щоб цьому підрахунку довіряли більше, ніж первинному. Бо механізми фальсифікації в разі повторного перерахунку голосів навіть ширші.