Знайомий лікар-інфекціоніст розповів, як до його відділення привозили хворих на кір. Йому не було куди їх навіть покласти. А МОЗ запевняв, що епідемії немає. Тобто сплеск захворюваності спостерігається, проте епідпоріг хвороба не перетнула. Найбільше постраждали від цього сплеску студенти.
За словами дільничного терапевта київської міської студентської поліклініки Наталії Южакової, якщо виявлено більш як три випадки інфекційного захворювання (кір або грип) упродовж 21 дня, оголошується вогнище інфекційного захворювання. Так, наприклад, в Інституті міжнародних відносин з початку року було виявлено чотири випадки захворювання на кір у гуртожитку. Там вживають протиепідемічних заходів — провадять щоденний огляд усіх студентів, які перебувають у вогнищі спалаху.
За вірусних інфекцій в аудиторіях та гуртожитках оголошується санітарний режим. Лікарі детально пояснюють студентам, що це за хвороба, її перші ознаки, як лікувати і куди звертатися.
— Основна профілактика — здоровий спосіб життя, — каже терапевт. — Це вітаміни, добре харчування, перебування на свіжому повітрі, відмова від шкідливих звичок. За перших симптомів радимо залишатися вдома (щонайменше п’ять діб) і викликати лікаря. Якщо студент все-таки захворів на кір, госпіталізуємо його з гуртожитку. Якщо не вжити заходів, в ізоляторі опиняться всі. Щодо оголошення карантину. Його не було, але як профілактичний захід ми заборонили вхід стороннім до гуртожитків.
Чому хворіли саме студенти? Дехто гадає: причина в тому, що молодим людям вчасно не зробили щеплення. Наталія Южакова вважає цю думку хибною. Стверджує — ті, що захворіли, пройшли вакцинацію.
— Справді, на кір хворіли переважно студенти першого-четвертого курсів. Можу припустити, що коли їм робили щеплення, була слабка вакцина. Або так вплинули наша екологія та спосіб життя, — коментує співрозмовниця. — І ще. Раніше вважали, якщо один раз перехворів, вже маєш протикірний імунітет на все життя. А нині було безліч випадків, коли студенти захворіли вдруге. У певний період циклічності інфекція втрачає чутливість до ліків, якими раніше її лікували. Нині інфекційні хвороби надто агресивні. Це стосується насамперед туберкульозу. Тому всім студентам треба неодмінно зробити флюорографію.
