Гучнішають кримські земельні скандали

Земельна проблема в Україні, особливо загострена в автономії, давно стала чільною серед тих, які вже волають про негайне державне врегулювання. Найширші верстви людей сподіваються на радикальні зміни в охороні й використанні безцінних земель півострова після планомірних дій Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради України та розгляду ситуації РНБОУ.

Адже врегулювання кримського земельного питання — це ключ до вирішення більшості існуючих нині проблем у соціально-економічному становищі півострова. А всі попередні кампанії й рішення, на жаль, виявилися неефективними, хоча й були задекларовані як адміністративно-каральні. Ідеться ж про давно існуючий масштабний чорний ринок землі особливої цінності, яка викликає сталий підвищений інтерес у непевних любителів легкої наживи.

Остання хроніка узбережного рейваху

...Батьки вісьмох дітей Ніна й Віктор Болдирєви оголосили безстрокову голодовку в наметі навпроти селищної ради Форосу. Щоб не заважати дітям у тісній квартирі, живуть у малій хатинці дачної ділянки, на 5 соток якої селищна рада документи їм не оформляє вже 17 років. Чиновники пропонують подружжю переселитися... на метеорологічний майданчик у шкільному дворі. Тим часом їхню ділянку почали тіснити нові будинки заможних забудовників з інших міст. Голодуючі вважають, що їхній дачний моріжок відмовляються оформити, бо на цю землю теж уже накинули оком люди зі статками. Біля голодуючих з ранку до вечора солідаризуються кілька десятків форосців з такими само проблемами.

...Інвалід першої групи Любов Гордєєва оголосила безстрокову голодовку і вимагає відправити у відставку чиновників Нового Світу, які віддали під забудову паркову зону селища. Оформити сотку землі у себе під балконом інвалід-колясочник безуспішно намагається вже чотири роки. Доки вислуховує всілякі обіцянки, запевнення й відмови, нові забудови ростуть усього за кілька метрів від її вікон.

Люди скаржаться, що новим грошовитим власникам без кримської прописки місцеві керівники ділянки знаходять миттю. Нині вздовж узбережжя — суцільні багатогектарні самозахвати, які благословили новосвітівські чиновники. Тут з їхньої волі передбачаються дедалі нові роздачі паркової зони для найрізноманітніших споруд. На території дитсадка будують пансіонат, в унікальному заповідному ялівцевому гаю — приватні ресторани. Безборонно закладати нові фундаменти продовжують на в`їзді в парк санаторію «Горний».

Масову забудову й «опарканення» зелених оаз супроводжує методичне вирубування реліктових насаджень. А винні в цих несанкціонованих діях численні «забетонувальники» лишаються безкарними досі.

...Суцільний будмайданчик елітного житла на околиці Ялти — селище Схід залишилося без єдиної тут двокілометрової дороги загального користування. Її всуціль зруйнували вантажівки з будматеріалами: від початку — санаторію «Сосняк» й до кінця — на старому Масандрівському цвинтарі.

Зсуваються у прірву не лише ділянки автошляху, а й скромні приватні будиночки місцевих жителів обабіч траси, яка веде до десятків елітних котеджів.

Хвилі мітингів безуспішно розбиваються об загорожі колись елітного Центрального військового санаторію «Ялтинський», доки відразу дві прокуратури, автономії й військова, розслідують перипетії його лукавої приватизації.

Колишні фахівці й персонал оздоровниці з обуренням і болем розповідають про бездумні масові звільнення, цілеспрямоване обанкручування унікальної лікувально-рекреаційної перлини, загрозу виселення тих, хто здавна мешкає в гуртожитку на її території. Оцінено розшматовані об’єкти у 34 млн. грн. замість належних щонайменше 170. Скалки санаторію дивовижними стежками по різних товариствах з обмеженою відповідальністю міняють власників і знову повертаються до нових кримських господарів уже недержавними.

Диво та й годі, але навіть нині, знаючи, що цією резонансною оборудкою впритул зайнялися охоронці Закону, дехто намагається приватизувати ще не розпродані залишки розтерзаного, донедавна державного санаторію.

Курортна «маячня»

...Ще важче правоохоронцям з`ясовувати, чиї ж то «хатинки» виросли навколо наших маяків на тимчасово орендованому росіянами кримському узбережжі України та хто персонально зацікавлений у тому, щоб це питання й надалі переводити у політичну площину.

Може, хоч після чергового засідання українсько-російської групи міждержавної комісії Ющенко—Путін з питань тимчасового базування Чорноморського флоту наших фахівців таки пустять на гідрографічні об’єкти, щоб провести їх інвентаризацію. Тоді, може, й дізнаємося, кому належить цілий комплекс пансіонатів навколо маяка Ай-Тодор, який пильно охороняють і віддано обслуговують аж 15 осіб. Чиї ж то насправді два комфортних двоповерхових пансіонати з дванадцятьма охоронцями і численною обслугою обліпили маяк мису Тарханкут? Хто господар чотирикімнатної «хатинки» під Євпаторійським маяком? Хто кожного курортного сезону по півроку заробляє на курортниках незадекларовані гроші у двоповерховому пансіонаті під Херсонеським маяком? Кому течуть кошти від курортного бізнесу на маяку в Сандуновому за відпочинок туристів у двоповерховому котеджі на десяток номерів і хто енергійно будує поруч ще одну елітну триповерхівку? Які розцінки для командування російського флоту й цивільних курортників за комфортний відпочинок у двох суперкотеджах на маяку мису Сарич?

Чи не від побоювань розсекретити ці загадкові курортні бізнес-об’єкти їхні приватні охоронці й наряди російських моряків так щедро обсипали матюччям цікавих до теми «спірних» маяків активістів «Студентського братства»?

Чи не забагато на охоронних територіях гідрографічних об’єктів «рекреаційних суперказарм» із саунами, кафе і барами? Чи платять вони податки і скільки відраховують у бюджет України за оренду землі, яка вже не використовується за цільовим призначенням, а перетворена на отримання нелегального курортного зиску, що суперечить законодавству країни перебування? Чи законна поява такої кількості суто курортних об’єктів на території маяків, куди вперто не впускають українських фахівців-інвентаризаторів? Що думає з цього приводу Фонд майна автономії?

Чи не надто стрімко національне надбання народу України — дивовижної краси кримське узбережжя — безкарно переходить у власність до різних осіб? Сотні й тисячі гектарів дорогоцінної землі з реліктовими рослинами, що пригледів хтось один, обростають дедалі більшою кількістю височенних, глухих, капітальних парканів і стають закритими для людей.

Час наводити лад

Найвищі керівники країни після вже другого засідання в Сімферополі відзначають: у регіоні знову виявлено масові порушення законодавства в земельній сфері з боку органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, включно з економічною і соціальною складовими. За рік державі було повернуто 17 тис. га незаконно виділених кримських земель і нині у стадії розгляду перебуває ще 6,5 тисячі гектарів. Готується ряд представлень до судів і органів прокуратури з притягнення конкретних осіб до відповідальності.

Фонд майна Криму не готовий відповідати на питання про власність на належному рівні. За темпами інвентаризації землі, її оцінки автономія поступається середнім темпам у країні більш ніж удвічі. Уже вдруге зірвано роботу з формування земельного кадастру Криму, вражають глибина й масштаби зловживань в орендних відносинах, порушення природоохоронного законодавства, зокрема при визначенні статусу заповідних територій.

На створення прозорого, реального земельного ринку з усією необхідною йому інфраструктурою спрямовано всі останні зусилля нинішньої влади. Включно з розробкою і внесенням відповідних змін до нормативно-правових актів і планів дії виконавчої влади. Адже нинішня система впорядкування земельних відносин складна й неефективна, а процедура оформлення ділянки затяжна, бо переобтяжена участю в ній різного штибу не завжди безкорисливих чиновників.

Тому досі важко пояснити, чому в місцевій раді одному виділяють земельну ділянку миттю, а другому роками.

На півострові немає жодного органу представницької влади, на який би не скаржилися. Знають і інвестори: щоб почати свій бізнес у Криму, треба витратити зазвичай майже два роки на отримання земельної ділянки.

Тож так назріло створення європейської моделі обліку земельних ресурсів і створення умов для мінімального втручання чиновництва у ці процеси. Влада повинна визначити цільове призначення усіх вільних ділянок землі, що є в розпорядженні територіальної громади, виходячи з її генеральних планів розвитку. Але ще в жодному населеному пункті півострова немає затверджених актуалізованих генеральних планів розвитку територій. Відсутні вони тому, що чотири останні роки народні обранці сіл, селищ і міст Криму займалися не їх створенням, а непрозорим розподілом землі. Заблокувати цей чорний ринок має створення єдиної системи обліку земельних ділянок.

Нарешті почалося з’ясування господаря кожної ділянки землі: кому, який шмат, з якими комунікаціями і на підставі яких документів належить чи перебуває в користуванні. Бо ж у кожної ділянки землі вже давно має бути господар: держава, територіальна громада, підприємство, заклад, організація, військова частина. Схоже, Крим таки діждався з’ясування, на підставі яких документів чи за якими такими особливими правами всі земельні ділянки опинилися в користуванні або власності.

Після чого планується всі незаконні права користування землею припинити раз і назавжди незалежно від національності, релігійної приналежності, партійності чи будь-якої іншої ознаки. Щоб знову не вийшло так, що всі в нашій демократичній країні рівні, але трапляються й рівніші за інших.

Дочекалися нарешті кримчани й запізнілого початку встановлення реальних ринкових механізмів визначення вартості землі задля встановлення максимально прозорого оподаткування землекористувачів — отже, поповнення бюджетів усіх рівнів, а не аж ніяк не її продажу направо й наліво.

Хоча й не так швидко, як би належало, територіальні громади починають отримувати точні дані про те, скільки ж коштує та чи інша земельна ділянка — значить, і інформацію про потенційні можливості їхнього бюджету.

Крим, хоч із нехіттю, але таки підступає до продажу земель на конкурентній основі, до прозорої інформації, скільки виділено ділянок цільовим чином певним особам і яка, врешті, ринкова ціна землі в кожному конкретному регіоні чи місцині краю. Люди дедалі активніше вимагають у своїх обранців публікувати дані про всі без винятку земельні ділянки, виділені за останні роки, з прізвищами й назвами користувачів, щоб навіч бачити потаємні афери й законні рішення, куди конкретно пішли ці гроші, яке реальне наповнення бюджетів їхніх населених пунктів. Наведення порядку тепер залежатиме від нових складів місцевих рад і виконавчих органів, яким належить остаточно вивести земельну проблему в Криму з мороку й тіні.

Крим.