Нові комітети в Дніпропетровську не прижилися. Хоча багато хто і сподівався на це. Навіть з тих 15 ентузіастів, яких безкоштовно відправили на коротке навчання до місцевої будівельної академії, курси кербудів закінчили тільки 11. А за фахом став працювати лише один випускник. До цього хлопець був безробітним. І як тільки він «пройшов» академію й отримав сертифікат, одразу створив товариство власників багатоквартирного будинку. Тепер на вулиці Тополиній, де він живе і працює, його шанобливо називають Василем Аркадійовичем. З його появою мешканці багатоповерхівки позбулися головного болю через постійні комунальні проблеми.

Але це, на жаль, — поодинокий випадок. А планували все інакше. Спочатку міськвиконком мав при-значити кербудів. Потім «призначенці» створюють товариства, стають їх головами. І поступово така практика має ширитися по всьому місту. Але, як пояснили в міськвиконкомі, немає такої посади в чинних типових документах і інструкціях. А значить, і грошей під це нововведення брати легально немає звідки. Але виконувач обов’язків голови ОДА Леонід Турчин, котрий кілька років тому був одним з ініціаторів реанімації давно забутої посади — кербуд, з цим не погодився.

— Гроші на їхню зарплату були виділені, — каже Леонід Аркадійович. — Навчання добровольців організували безкоштовно. Якщо немає такої штатної одиниці в нинішніх ЖЕКах, можна було організувати паралельно альтернативне комунальне підприємство, а кербудів у його штаті назвати, скажімо, майстрами. Хіба від цього було б гірше загальній справі? Тут заковика не в штатному розкладі і виділених під нього грошах, а зовсім в іншому...

Одна з причин, кажуть компетентні люди, в тому, що поява інституту кербудів, товариств або об’єднань власників житла передбачає діяльність на ринку комунальних послуг, де все має бути чітким і відкритим. Госпрозрахунок відразу покаже, куди і скільки витрачають грошей. На вітер їх уже пускати не дадуть — мешканці не дозволять. А комусь цього ой як не хочеться. Адже тепер стане зрозуміло, які будинки треба дотувати, а які нормально утримують лише на надходження від квартплати. Де реально проведені ремонтні роботи, а де тільки на папері.

Дніпропетровська спроба експериментально ввести в місті інститут кербудів не вдалася. Але негативний результат — теж результат. Він показав, що треба узаконити таку систему на державному рівні. Тоді місцеве самоврядування офіційно матиме в своїх руках діючий механізм для реформування свого ЖКГ. В Ізраїлі, наприклад, уже давно в кожному будинку щороку обирають голову будинкового комітету і цілий рік він працює безкоштовно, на громадських засадах. ЖЕКів там немає, і голова сам вибирає, з якою організацією йому працювати з обслуговування будинку. Поступово в ролі лідера там буває багато мешканців. Тому і несплат за комунальні послуги і житло там самі не допускають.

— Більше буде в управлінні будкому житла — більше він зможе заробляти, — переконаний Леонід Турчин. — А значить: мешканці поступово забудуть про те, що десь може продірявитися дах, прорвати трубу, — і це буде всім байдуже. В області вже є практика, коли під час укладення договорів з ЖЕКами враховують вибір тих, з ким мешканці готові співробітничати, кому довіряють.

На думку Леоніда Аркадійовича, це лише перші кроки на шляху реформування ЖКГ. Ним підготовлено програму «Десять кроків до реформування галузі». Пропонується, наприклад, поступово ввести страхування наданих житлово-комунальних послуг. Тоді не мешканці домагатимуться відшкодування збитків за неякісну роботу комунальників, а страхові компанії.

В області вже почали впроваджувати комунальні карти. Особливо активно ця робота ведеться в Орджонікідзе, Дніпродзержинську. Перш ніж вони з’являються, проводять інвентаризацію кожного споживача послуг, на основі чого перераховують і чинні тарифи. А звідси — ще одна пропозиція: платити не за квадратні, а за кубічні метри під час нарахування послуг. Скажімо, хіба однакова витрата тепла у квартирах-«хрущовках» зі стелями заввишки 2,5 метра й у просторих «сталінках»? І, звичайно, переведення кожного житлового будинку на госпрозрахунок, щоб усі розрахунки і витрати велися прозоро, реально і без приписок. А звідси випливає ще одне нововведення «від Турчина» — створення житлово-комунальної інспекції.

— ЖКГ — єдина галузь, де немає органу контролю, — каже Леонід Аркадійович. — Мешканці пишуть скарги до місцевих органів влади, уряду, Верховної Ради, Президентові на роботу житлово-комунальних служб. Їхні «сигнали», зазвичай, повертаються на місця і часто потім їх просто складають «під сукно». А так усі вони збиралися б разом, були на постійному контролі і за ними вживали б дійових заходів. Якщо немає гарячої води — повинна відповідати тепломережа, перебої з електроенергією — енергетики, нема води — водоканал. Кожен — за своє. Поки що всі лають в основному тільки ЖЕКи. Ті до цього навіть звикли і щорічно працюють дедалі гірше, виправдовуючи все величезною кількістю покладених на них обов’язків і браком коштів. До речі, за минулий рік населення області розрахувалося за послуги комунальників у середньому на 117 відсотків. Так що гроші є. Інше питання — як і на що їх витрачають?

— Треба створити державну систему роботи ЖКГ, ввести єдині для всіх правила гри. Тоді можна розраховувати на реальні зрушення на шляху реформування, — переконаний Леонід Турчин. — І обов’язково навчитися сумлінно платити за послуги. Поки що ЖЕКи виступають в одній особі і як продавці, і як споживачі, і як контролери, що найчастіше веде у глухий кут. Вихід з нього передусім — у госпрозрахунку, в тому, щоб оплачувати послуги стало вигідно і самим мешканцям: від цього залежатиме якість. Тільки за таких умов можна говорити про підвищення тарифів. Сьогодні підвищувати їх за збереження колишньої якості послуг — марна справа. І Леонід Турчин має намір довести це на ділі, цілеспрямовано «розкручуючи» в області програму «Десять кроків...». Першочерговим у ній залишається впровадження інституту будинкових комітетів і кербудів.

— Ну і що, що почин не прижився в Дніпропетровську, — каже він. — Є інші міста і райони, де активно взялися за модернізацію житлово-комунальної сфери. І вже мають реальні результати: економію ресурсів, зростання якості послуг і стовідсоткову за них оплату. А до Дніпропетровська кербуди обов’язково ще повернуться...

Дніпропетровськ.