Ламати — не будувати

Випуск модернізованих бурякозбиральних комбайнів налагоджує ВАТ «Тернопільський комбайновий завод». Базовою моделлю став комбайн КС-6Б, але конструктори істотно його оновили.

Нова машина, яку назвали «Тернопіль», одночасно зрізає гичку і викопує солодкі корені. Гідравліка — імпортна, вдосконалено інші робочі органи, систему доочищення коренів. Дизайн «Тернополя» нічим не поступається зарубіжним зразкам. Робоче місце комбайнера обладнано кондиціонером і комп’ютером. Торік машина пройшла випробовування на полях Вінниччини. До початку бурякозбирального сезону із заводського конвеєра зійде три десятки комбайнів.

— Сподіваємося, що великих проблем з реалізацією не буде, — каже головний інженер підприємства Ярослав Вовк. — В Україні ми виграли тендер на випуск бурякозбиральної техніки. «Тернопіль» уп’ятеро дешевший від своїх зарубіжних аналогів. Окрім того, держава обіцяє компенсувати з бюджету 30 відсотків вартості комбайна.

Ще одну модель комбайна на заводі складатимуть на замовлення аграріїв Росії. Щоправда, сусіди вирішили начиняти машини робочими органами власного виробництва. Доки тернопільські машинобудівники борються за виживання, деякі «гарячі голови» планують знести завод, а на тому місці побудувати новий житловий мікрорайон. Скільки урядів в країні змінилося, але жоден так і не зробив спроби допомогти вітчизняним машинобудівникам. Мають змогу купити дорогу імпортну техніку лише потужні господарства, яких у нас не так багато. Дрібніші — латають старі гичко- та коренезбиральні агрегати. А якщо врахувати, що майже половину цукросировини на Тернопільщині вирощує індивідуальний сектор, то важка праця падає на людські руки, переважно жіночі. Їх хто пошкодує?

Тернопільська область.