Хоч як сумно, але у цьому заголовку немає навіть натяку на першоквітневі жарти. І зовсім не до них колективам, які через обставини змушені були вдатися до таких радикальних заходів.

Заради об’єктивності слід зазначити, що до воєнного стану спішно вдаються лише підприємства, свого часу приватизовані однією з найпотужніших регіональних структур, створених, як кажуть, кілька років тому чи не за вказівкою колишнього голови Сумської облдержадміністрації Володимира Щербаня. Окрім посилення охорони, на деяких з цих підприємств організовано навіть кілька загонів самооборони для відбиття можливих атак ззовні.

Паніка виникла після інциденту на Сумському фарфоровому заводі. Про «бойові дії», розпочаті на одній з околиць Сум уранці 7 березня за всіма правилами військового мистецтва десятками бійців у спецформі під керівництвом цивільних «командирів», та успішне відбиття атаки, ми почули на брифінгу безпосередньо від голови Сумської облдержадміністрації Ніни Гаркавої. Саме від неї журналісти довідалися, що атака здійснювалася з метою повернення заводу на основі вердикту судді районного суду міста Києва. Події, як нам розповіли, розгорталися за таким сценарієм.

Спочатку прибульці зажадали безапеляційної капітуляції від нинішніх господарів, а коли ті відмовили — кинули в наступ «силовиків». Та стався облом: угледівши на своєму шляху сотні працівників заводу, які рішуче стали на захист своєї власності, наступаючі не наважилися йти на пролом і відступили. Ось як прокоментувала інцидент директор підприємства Світлана Романюк:

— На наше переконання, силове захоплення заводу сплановано. Мета — призначити на заводі нове керівництво, і, гадаю, якнайшвидше підвести під банкрутство. Саме за такою схемою за рік було розвалено декілька підприємств Сумщини. Проте з нами такі «штучки» не пройдуть. Колектив відстоюватиме свою власність на смерть, хоча б хто на неї зазіхав.

Трудівники підприємства звернулися з відкритим листом до Президента України Віктора Ющенка.

Однак вони мало вірять у президентську підтримку. Тому самостійно лаштуються до відсічі непроханих під лозунгом: «Не віддамо жодної п’яді заводу!»...

Суми.