Футбол. Чемпіонат країни. Вища ліга. 23-й тур. 25—26 березня.

«Волинь» — «Металург» Д. 1:2. 5 600 глядачів. Голи: Сачко, 37 (п) — Косирін, 11 (п), Ткаченко, 57.

«Шахтар» — «Арсенал». 1:0. 25 000. Брандау, 27.

«Металург» Зп — «Металіст». 0:0. 4 000. Вилучено Бредуна («Металург», 66).

«Таврія» — «Сталь». 5:2. 12 000. Василяускас, 11, Ковпак, 17, 53, Едмар, 30, 39 — Окана-Стазі, 56, Сернецький, 60.

«Кривбас» — «Закарпаття». 1:0. 6 000. Гігіадзе, 51 (п).

ФК «Харків» — «Іллічівець». 3:0. 3 500. Гладкий, 42, Рібейро, 12 (п), 45+2 (п). Вилучено Шуховцева («Іллічівець», 45+2).

«Дніпро» — «Ворскла». 0:0. 10 500.

«Динамо» — «Чорноморець». 4:1. 7 500. Клебер, 3, 19, 33, Рінкон, 52 (п) — Полтавець, 21.

Як тільки динамівці ступили ногами на більш-менш пристойний газон, одразу почали діяти їхні головні козирі — висока швидкість і майстерність. Вони і дали змогу динамівцям диктувати свої умови суперникові. І, зрештою, досягти надпереконливої переваги. Особливо впевнено почувалися технічні бразильці. А Клебер узагалі порадував прихильників невтомністю, агресивністю і головне — результативністю.

Стосовно «Чорноморця», то його гра мене особисто розчарувала. Хоч одесити й намагалися боротися, прагнули не поступатися іменитим господарям. Однак аргументи «моряків» виявилися малоефективними. Один із чинників істотно вплинув на перебіг боротьби. Гостей цього разу підвів воротар Віталій Руденко. Можливо, якби він виручив команду (особливо у стартові хвилини), то не таким принизливим був би рахунок. Хоча варто зазначити, що матчі програють не окремі спортсмени, а весь колектив.

Днем раніше донецький «Шахтар» ціною неабияких зусиль здобув перемогу над «Арсеналом». Однак тренер киян Олександр Заваров поставив під сумнів трактування арбітром Анатолієм Жосаном окремих моментів зустрічі.

— Результатом матчу я не задоволений. Хоча мої хлопці грали добре. Однак те, що суддя не зарахував наш «чистий « м’яч — це вже «безпредєл». Коли перебуваєш на лаві запасних, важко стверджувати щось конкретно. Хоча сумніви були. А от під час телеповтору було видно, що арбітр мал зафіксувати взяття воріт. У чемпіонаті Англії, напевно, жоден суддя в такій ситуації не свиснув би. Не знаю, може, він там поштовх якийсь придумав. Свистка перед ударом нашого футболіста не було. Принаймні я його не чув.

До речі, мені зателефонували душ із двадцять і стверджували, що взяття воріт було за правилами. Виходить так: коли суддівські помилки відбуваються з донецькими командами, відразу здіймається неймовірний галас. А коли з київськими — суцільне мовчання. Касету з відеозаписом гри ми неодмінно переглянемо і відішлемо її куди належить. Хоча, якщо відверто, я не є прихильником такого підходу. Як кажуть, після бою кулаками не розмахують.

Сторінку підготував Віктор БРАНИЦЬКИЙ.