«Чернігівська спокуса» не тільки лікує, оздоровлює, а й підкорює регіони!

Із досьє «Голосу України»

Голова правління ВАТ «Чернігівський молокозавод», депутат Чернігівської районної ради Антоніна Іванівна Цвіткова народилася 11 вересня 1966 року в селі Ховми Борзнянського району на Чернігівщині. Дитинство, шкільні роки пройшли в Мені. В 1989 році закінчила Київський автомобільно-дорожній інститут. Трудову діяльність почала майстром будівельної дільниці. Той досвід організації роботи 40 чоловіків-бетонярів був нелегким для юної дівчини, але він став у пригоді в подальшому житті, в доланні професійних та керівних сходинок у будівельних організаціях, комерційних структурах. У 1999 році Антоніна Іванівна очолила ВАТ «Чернігівський молокозавод». У жіночих руках переробне підприємство немов здобуло друге дихання. ВАТ «Чернігівський молокозавод» вже всьоме стає призером дегустаційного конкурсу «Краща торгова марка України», а на 18-му міжнародному бізнес-форумі його відзначено знаком «Вища проба». В активі підприємства — золота медаль за перемогу в номінації «Українське — найсмачніше» на другій національній виставці-ярмарку «Регіони України пропонують».

— Антоніно Іванівно, більшість жінок відмовляються від керівних посад. А ви все-таки звалили на себе цю нелегку ношу...

— Скажу відверто, що пропозиція очолити переробне підприємство мене як матір і дружину не дуже порадувала. Я, звичайно, винесла її на сімейну раду: мовляв, це така робота, що тепер і борщ не встигатиму варити... Але чоловік заспокоїв, сказав: «Іди, у тебе все вийде». Дочка теж не заперечувала.

— Не шкодуєте, що погодилися?

— Інколи. Бо справді буває нелегко. Особливо, як чотири роки тому народився син. І все ж стараюся скрізь устигати. Така, мабуть, моя доля.

— Ще на пам’яті ті часи, коли Чернігівський молокозавод простоював, не міг розплатитися з молокоздавачами. Усе це — позаду?

— На щастя, так. Ми працювали в кількох напрямах, щоб цього не було. Досить порівняти дві промовисті цифри: в нелегкі часи кризи в зимові місяці завод переробляв по 17 тонн молока, а нині — по 75 тонн.

— З чого ви почали?

— Протягом 2000—2001 років було проведено реконструкцію молочного цеху. Зазначу, що така необхідність виникла через те, що молокозавод збудовано в 1956 році.

— До цього хіба в Чернігові нічого не було?

— Молокозавод, як згадують старожили, до Великої Вітчизняної війни діяв у пристосованому приміщенні. Для охолодження молока на Десні заготовляли лід, який старалися зберегти до літа. На жаль, під час бомбування міста завод було зруйновано. Після визволення молоко довго переробляли у пристосованих приміщеннях — аж до зведення нинішніх корпусів підприємства. Звичайно, потужності молокозаводу застаріли. Він міг переробити за зміну 78,3 тонни молока. Реконструкція істотно підвищила продуктивність цехів. Це дало можливість підприємству переробляти 200 тонн молока на добу.

— Як здійснювалася подальша модернізація заводу?

— Щороку всі прибутки ми вкладали у придбання нової техніки, обладнання. Завдяки цьому маємо введений в експлуатацію минулого року цех сухого знежиреного молока потужністю 4 тонни продукції за зміну. Це високотехнічне, практично повністю автоматизоване виробництво, обладнане за найсучаснішою технологією. Наші можливості після введення в дію згаданого обладнання значно зросли. Змінили технічне оснащення фасування пакувальної продукції. Маємо нові сепаратори. Автоматизували лінію пастеризації вершків для сметани та масла. Модернізували приймально-апаратний цех. Збудували холодильну камеру для зберігання масла на 400 тонн. Також чимало коштів пішло на реконструкцію діючих потужностей. Істотно модернізовано холодильне обладнання для зберігання морозива на 60 тонн. Крім цього, встановили для роботи в міжсезоння менш енергетично затратний котел. У кожному цеху маємо лічильники енергозатрат, що дає можливість контролювати споживання енергоресурсів.

— Як правило, після кардинальної модернізації виробництва вивільняється багато робочих місць і керівництво скорочує колектив. А вам у березні цього року присвоєно звання «Кращий роботодавець року». Як вдалося не тільки зберегти існуючий колектив, а й суттєво його збільшити?

— Справді, останнім часом завдяки встановленню нового обладнання на переробному підприємстві поменшало ручної роботи. І все ж , якщо сім років тому в нас працювало 458 осіб, то нині — 602. Більшість новоприйнятих працюють у фірмовій торгівлі, приймальниками молока в селах, водіями молоковозів. Середній заробіток на підприємстві нині становить 700 гривень.

— На Чернігівщини майже в кожному райцентрі є свій молокозавод. А ваше підприємство «заїжджає» за молоком навіть у далекі села Щорського району.

— Конкуренція між місцевими молокопереробниками змушує цінувати кожного додаткового здавача молока. Тож наші молоковози курсують і в Менський район, і в Козелецький, і Куликівський, і Ріпкинський. У 2000 році функціонувало лише 50 наших приймальних пунктів. А нині їх 167. До речі, ще донедавна ми орендували транспорт для заготівлі молокопродукції, доставки виробленого споживачу. Нині маємо власний автопарк, який нараховує 61 одиницю транспорту. Все це допомогло встановити чіткий графік доставки молока з усіх молокоприймальних пунктів області.

Зрозуміло, зі своїми партнерами регулярно розраховуємося двічі на місяць — до 10 та 25 числа. Така форма співпраці усіх влаштовує. Хоч не завжди це вигідно, прагнемо дотримуватися закупівельних цін, які не відштовхнули б молокоздавачів від нас. Так, у березні закуповуємо молоко по 90 копійок за літр. Хоч як складно було, але ми постійно тримаємося курсу на зважену цінову політику в кожен виробничий сезон. Минулого року середня закупівельна ціна тонни молока становила 940 гривень. Це — на 33 відсотки більше, ніж попереднього року.

— Чи практикуєте заохочення молокоздавачів?

— Так. Тих, хто найбільше здає нам продукції, прагнемо відзначити цінними подарунками. Недавно вручили двом родинам доїльні апарати. ВАТ «Чернігівський молокозавод» стало кредитором багатьох селянських господарств. Наприклад, у селі Лісках Менського району торік активно проводили до домівок газ. І ми видавали молокоздавачам передоплатою за майбутнє молоко по 2000—3000 гривень. Або інша ситуація. Родина Мозгових з Чернігівського району має у своєму фермерському господарстві 12 корів. Вони отримали за лізингом трактор. А ми виступили поручителем їхньої угоди. А зробили це тому, що вони є надійними нашими постачальниками молока. Буває, що люди позичають у молокозаводу гроші на купівлю корови. Ми не відмовляємо. Бо отримуємо нового молокоздавача, у бутті якого дуже зацікавлені.

— Крім населення, ви ще співпрацюєте з сільгосппідприємствами. Яка їхня частка у ваших закупівлях молока?

— Вона становить десь 40 відсотків. Тобто, скажімо, минулого року ми закупили в населення 26034 тонни молока, а від сільгосппідприємств — 14996 тонн. Обсяги виробництва продукції в останніх зростають. Так, якщо селяни-молокоздавачі збільшили здачу молока на 4 відсотки, то сільгосппідприємства різних форм власності — на 15. Це нас особливо радує з огляду на ситуацію, котра склалася у зв’язку з вимогами Росії щодо підвищення якості сиру, масла, виготовленого на українських молокозаводах. У більшості сільгосппідприємств є холодильне устаткування, там дієвіший санітарний, ветеринарний контроль. Інша справа — приватні господарства. Наші працівники здійснюють постійний контроль молока на приймальних пунктах, але, зрозуміло, це не дає гарантії на 100 відсотків в отриманні якісних параметрів сировини для переробки.

— Чи постраждало ваше підприємство від заборонних заходів Росії стосовно продукції молокопереробних підприємств України?

— Поки що ні. Ми постачаємо до Росії масло. У загальному обсязі виробництва воно у нас становить десь 10 відсотків. До того ж значну частину масла відправляємо на внутрішній ринок. Ось, наприклад, нині ми не можемо навіть повністю задовольнити замовлення торгових організацій України. Адже наше селянське масло має велику популярність. Ми робимо його без жодних додатків, що є рідкістю в реаліях сьогодення. Але це ще не прийшов період великого молока. У наступні місяці нам доведеться вживати заходів, щоб підігнати стандарти виробництва цієї продукції під російські вимоги. Все-таки для підприємства не бажано втрачати ринок Росії. Водночас працюватимемо над тим, щоб мати партнерів з продажу чернігівського масла і в інших країнах.

— Антоніно Іванівно, скільки видів продукції нині випускає ВАТ «Чернігівський молокозавод»?

— Колективом, технологами підприємства проведена велика робота зі збільшення кількості видів молочних виробів на всі смаки споживачів. Нині ми забезпечуємо випуск більш як 80 продуктів різноманітного призначення. До того ж на цьому не зупиняємося і працюємо над впровадженням новинок, які, сподіваюся, незабаром сподобаються покупцям. Продукція молокозаводу вирушає до споживачів з торговими марками «Чернігівська спокуса» та «Кринка» у привабливій для ока упаковці. Про окремі вироблені у нас продукти хотілося б розповісти детальніше.

Молокозавод надає великого значення випуску продукції, яка відіграє важливу роль в оздоровленні людей. Треба зазначити одразу, що цей напрям у виробництві став чи не найпріоритетнішим. Випускаємо багато різних за своїм вмістом йогуртів. Солодкий кисломолочний напій зі смаком яблука, персика, вишні, ананаса корисний як для дорослих, так і для дітей і є гарним профілактичним засобом проти кишкових, ракових захворювань, атеросклерозу. Систематичне його вживання захищає людський організм від інтоксикації, сприяє довголіттю. Дуже популярний серед населення наш «Біолактон». Це — лікувальний, високоякісний продукт, виготовлений з незбираного коров’ячого молока, екстракту стевії та природного замінника цукру. Він рекомендований Міністерством охорони здоров’я України для підвищення імунітету, поліпшення обміну речовин, виведення радіонуклідів, а також при хронічних гастро-дуаденітах, дизбактеріозі, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, колітах, гепатитах, кишкових інфекціях, цукровому діабеті, харчовій алергії, ожирінні.

Про чудові лікувально-профілактичні властивості кисломолочного продукту «Біфілайф» свідчать багаторазові клінічні дослідження. Отримані результати підтверджують, що він позитивно впливає на показники стану організму і хворих, і здорових людей, підвищує засвоєння білків і знижує рівень холестерину в крові, поліпшує діяльність печінки, шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи, покращує імунний статус організму. «Біфілайф» містить продукти синтезу біфідобактерій, вітаміни В1, В2, В6, В12, фолієву кислоту, вітамін С, інші біологічно активні речовини.

Багато випускаємо морозива різних марок. Три роки вже виробляємо на сімейні урочистості прохолодний «Пломбір» у кілограмових упаковках. Навчилися робити і торти з морозива. Популярні й інші види ласощів. Морозиво «Міледі» в поліпропіленовому відерці вагою 0,5 кілограма зі свіжими ягодами полуниці, вишні, з мармеладом та шоколадною краплею — неперевершена спокуса для ласунів. Так само мають попит «Фруктовий лід», «Дарунок».

— А чи виготовляєте сири?

— Ми не виробляємо твердих сирів. Проте налагодили випуск кремових сирів, десертів. Ще виробляємо сир «Адигейський». Це — м’який поживний молокопродукт. Висока концентрація молочного білку і жиру, незамінні амінокислоти та інші мінерали — все, що необхідно для нормального функціонування організму людини. Розчинна форма компонентів сиру в 2—3 рази підвищує засвоєння організмом продукту в порівнянні з твердими сирами.

— Виробництво стількох різноманітних видів продукції ВАТ «Чернігівський молокозавод» є трудомістким процесом. Чи не погіршується від цього їхня якість?

— Якість продукції — це пріоритетне завдання колективу, адміністрації молокозаводу. Адже сьогодні не можна завоювати авторитет у споживача без роботи у цьому напрямі. У магазинах різних форм власності є кисломолочна продукція з багатьох регіонів, навіть Росії. Тому в цих умовах конкурентним є те, що забезпечене дотриманням найвищих стандартів технології, санітарних вимог тощо. Мені приємно відзначити, що наше підприємство — одне з небагатьох в Україні — ще в 2003 році отримало сертифікат на систему управління якості ДСТУ ІSO2001-9001. За результатами всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» наш молокозавод внесено до каталогу лідерів і нагороджено призом, медаллю «До високої якості життя — разом». Маємо й дипломи «Переможця всеукраїнського якості продукції» та «Лауреат всеукраїнського конкурсу якості продукції», отримані останнім часом.

— Регулярна оплата праці молокоздавачів значною мірою залежить від продажу вашої продукції. Які в цій справі є напрацювання?

— Так, це дуже важлива ділянка нашої роботи. Без відпрацьованої системи реалізації продукції навіть високоякісні параметри виробництва не забезпечать фінансового благополуччя переробного підприємства. Спочатку ми добре себе зарекомендували в Чернігові, райцентрах області. Потім вийшли на Київ, інші регіони. Для збільшення обсягів реалізації продукції у 2004 році відкрили філію ВАТ «Чернігівський молокозавод» у столиці України. Там є склад, відповідні служби, які забезпечують доставку товару безпосередньо до торгових точок. Звичайно, філія значно збільшила реалізацію кисломолочної продукції підприємства. Добре розвинута фірмова торгівля у Чернігові. Тут маємо власні 24 торгові павільйони, магазинчики, кіоски. Загалом у них працює 62 особи. Важливим моментом фірмової торгівлі є швидкий обіг коштів, що дає кращі фінансові можливості.

Значну роботу провели в минулі роки для продовження терміну придатності продукції. За рахунок зміни технологічних параметрів процесів збільшився час реалізації кефірів, йогуртів, сиркового крему. Це дало можливість укладати угоди з торговельними організаціями багатьох обласних центрів.

— Антоніно Іванівно, наступного тижня завершиться термін ваших повноважень як депутата Чернігівської райради від Хмільницького виборчого округу. Щось вдалося зробити для людей?

— Я знаю одне: хоч уже не буду депутатом райради, до моїх виборців мені не соромно буде з’являтися і в майбутньому. ВАТ «Чернігівський молокозавод» допоміг жителям Хмільниці в газифікації осель, ремонті вулиць. До того ж ми стали ініціаторами створення дочірнього підсобного підприємства «Чернігівське», яке дало роботу багатьом мешканцям цього села. Ми вклали в нього, у підвищення родючості виснажених земель уже чималі кошти. Сподіваємося, що Хмільниця скоро порадує нас не тільки високими врожаями, а й високими показниками у птахівництві, молоковиробництві.

— Бажаю вам успіхів та творчої наснаги у подальшій роботі, особистому житті!

— Дякую.

Інтерв’ю взяв Сергій ПАВЛЕНКО.

Чернігів.