Як, на ваш погляд, рятуються від холоду в тракторній бригаді? Як і колись: беруть шматок азбестової труби, натягають на неї електроспіраль, потім ставлять посередині приміщення і гріються. Витрата електроенергії — 10—15 кіловат. Чимало, але що поробиш. Так було і так ще є. Але тепер з’явилася тому альтернатива.
— У мене в руках практично ціла котельня, — демонструє кореспондентові
«Голосу України» одну з україно-російських розробок перший заступник голови Дніпропетровської ОДА Володимир АЛЬОХІН. — Невелика трубка з вигином вмикається у звичайну розетку, роблять трубні розводи по одній—двом кімнатам, і тепло забезпечено. До того ж витрата електроенергії при роботі цієї мікрокотельні усього 0,3—0,4 кВт. І не треба тягти до віддалених будинків підземні газові комунікації, закуповувати додаткове устаткування: включив «грілку» в мережу — і грійся. І таких знахідок, що дають можливість заощаджувати енергоресурси, в області зібрали вже чимало.Узятися за пошук резервів тут вирішили усім миром. Для початку провели наради,
«круглі столи» із ученими, раціоналізаторами, де порушували те саме питання: що можна зробити для зменшення нераціонального використання енергоносіїв. Адже раніше багато хто не обтяжував себе тим, що в Європі, наприклад, на мільйон населення за рік використовують мільярд кубів газу. У нас — удвічі більше. А якщо взяти нашу комунальну сферу, то в собівартості подачі і споживання одного кубометра води частка електроенергії сягає 50 відсотків. У Європі — не більш 20—25. Коли це порівняли — багато хто за голову взявся.— Чому ми наймарнотратніші у світі?
— Свого часу, коли будували великі водонасосні станції, ставили потужне устаткування, про економію, як правило, не думали, — каже Володимир Альохін. — А коли рік тому над цим замислилися — на модернізацію не було грошей. Тепер відступати нікуди. Тому створили робочу групу, узагальнили все позитивне, що є на сьогодні в області і за її межами, взяли на облік багато ноу-хау, рацпропозиції. Навіть ті, що роками
«лежали в скринях, покриті пилом».За підсумками презентацій нововведень (їх проводитимуть постійно) передбачається провести атестації будинків і будівель. Потім, маючи варіанти різних рішень теплозаощаджения й економії енергоносіїв, кращі впроваджувати у виробництво. Десь замінити котли, які вже морально і матеріально застаріли, десь встановити нове модульне устаткування, а десь промити систему або утеплити вікна і двері, поставити додаткові краники на батареях. Нещодавно відкрили в Петропавлівці сучасну лікарню. Усе зробили на
«відмінно». Але всі приміщення, незалежно від того, є там хворі чи ні, опалюють однаково. А якби на кожній з батарей передбачити автономний регулятор тепловідведення? Начебто дрібниця, а економія була б відчутна. Або взяти найвіддаленішу у Синельниківському районі Писарівську восьмирічну школу. Там, особливо в спортзалі і їдальні, завжди було холодно. Діти не знімали верхній одяг. Уперше за всі роки тут зробили промивання системи опалення. Тепер у всіх приміщеннях — як на пляжі. Довелося навіть зменшити обігрів. А значить і витрати газу. Витратили на промивання 12 тисяч гривень. Але вже підрахували, що витрати окупляться за три роки. І це цілком реально зробити повсюдно. Рекомендації вже розробляють по кожному району, місту.— А чи вистачить на все це грошей? Адже ви казали, що багато розробок були в запасниках і
«під сукном» через брак коштів на їх впровадження.— Звичайно, швидко це зробити не вдасться. Але ми вже цього року багато чого ремонтуватимемо, реконструюватимемо або модернізуватимемо із врахуванням енергоощадних технологій. Так само й у будівництві. Намагатимемося консолідувати бюджетні гроші на рівнях області, міста, району і спрямувати їх на цю справу. Передусім, звичайно, для бюджетних організацій. А госпрозрахунковим підприємствам треба допомогти з наданням вигідних кредитів. З банками про це вже ведуть переговори.
— Чи передбачається стимулювання найактивніших Кулібіних і тих, хто береться впроваджувати їхні ідеї?
— Стимули будуть обов’язково. Ведемо роз’яснювальну роботу, тиражуємо цікаві починання. Все спрямовано на те, щоб кожен був налаштований на
«хвилю економії». І в побуті, і на виробництві. Щоб кожного зацікавити раціонально використовувати воду і теплокалорії, ощадливо виплавляти тонни металу або випікати кілограм хліба...— Кажуть, що масова газифікація сіл тепер може обернутися непоправними втратами в енергозаощадженні. Люди нерідко цілодобово безперервно витрачають газ на опалення приміщень, багато хто з них відмовляються встановлювати лічильники.
— Кожен має право сам вирішувати, яким енергоносієм користуватися. Де більше витрачати газ, де — електроенергію. А хтось узагалі топить тільки дровами. І не хоче змінювати звичку. Головне — чітко усвідомити: дешевої енергії уже не буде, економія має стати звичкою. Як давно це роблять у розвинених країнах. Держава, в свою чергу, зобов’язана удосконалювати контроль і облік, створювати вигідні умови економії. Наприклад, для установки лічильників у кожній квартирі і будинку. ОДА уже прийняла рішення укладати прямі договори про співробітництво з енергетиками, газівниками. Перший такий контракт з обленерго вже дає позитивні результати. Кожен приклад дбайливості не слід залишати без уваги. Те, що зробили в Писарівській восьмирічці, вже знають у колективах усіх шкіл. Упевнений, що діти цієї школи, одержавши наочний урок ощадливості, тепер інакше думатимуть про заощадження тепла й електроенергії.
Дніпропетровськ.
