Ця найдорожча в історії України виборча кампанія. І, схоже, вже завтра багатьом її учасникам стане зрозуміло — значні передвиборні інвестиції не принесли очікуваних політичних дивідендів. Можливо, це стане доброю наукою на майбутнє, а наступні вибори вже не коштуватимуть Україні майже трьох мільярдів доларів — саме такої цифри, за підрахунками коаліції громадських організацій України «Свобода вибору», сягнула загальна сума витрат політичних партій і блоків та витрати кандидатів на посади міських голів. Причому інколи створювалося враження, що чим більше на забезпечення передвиборної кампанії виділялося коштів, тим більше проблем виникало. Наприклад, ще в четвер Комітет виборців України повідомляв, що через велику кількість помилок у виборчих списках не зможуть проголосувати близько мільйона виборців. Можливо, так і було б, проте цього тижня Центральна виборча комісія розіслала до виборчкомів спеціальне роз’яснення, в якому спростовується інформація про неможливість участі в голосуванні, якщо помилки у списках не буде завчасно усунуто з ініціативи самих виборців. ЦВК зазначає, що відповідно до закону про вибори секретар та голова комісії мають право виправляти помилки і неточності у разі, якщо зрозуміло, що до списку внесено саме ту особу, котра з’явилася на виборчу дільницю. Це, зокрема, стосується і можливих помилок, які виникли під час перекладу прізвищ з російської на українську мову. До речі, у четвер Президент України Віктор Ющенко, не заперечуючи наявних проблем зі складанням списків виборців, зауважив, що після проведення повної інвентаризації списків, які залишилися ще з президентських виборів, з’ясувалося, що вони скоротилися на мільйон 200 тисяч виборців. «Це мертві душі, які посипалися під час першої ж перевірки списку виборців», — сказав він. Для перевірки списків було сформовано комісію з представників прокуратури, органів внутрішніх справ та Служби безпеки України, котра встановила, що «по деяких округах, по деяких дільницях члени цих виборчих комісій паралельно записували цілі масиви, вулиці і будинки, або записували вулиці, яких не існує». Назвавши це провокацією, В. Ющенко зазначив, що для уникнення таких проблем у майбутньому потрібно створити реєстр фізичних осіб, оскільки сьогодні ми фактично не знаємо, скільки людей живе в Україні.

Утім, складання такого реєстру — завдання до майбутніх виборів. А вже 27 березня найголовнішою буде тема майбутньої парламентської коаліції та можливої кандидатури на посаду Прфцем’єр-міністра. В. Ющенко у зв’язку з цим зазначив, що формально найбільше право на внесення кандидатури прем’єра має та політична сила, яка отримає найбільшу підтримку виборців. Але, схоже, що в ситуації, яка очікується після виборів, жодна політична сила не зможе претендувати на якийсь виняток. Отже, на його думку, найголовнішим завданням є формування ефективно працюючого парламенту, що можливо лише тоді, коли в парламенті буде сформовано більшість. Саме для цього й існує конституційна норма, котра передбачає розпуск парламенту, якщо не буде створено коаліцію. При цьому В. Ющенко наголосив, що каже про це як про крайній, передбачений Конституцією захід, та що розпуск парламенту для нього не є пріоритетом. Зокрема, останні висловлювання Президента дають підстави говорити, що він підтримуватиме коаліцію, «яка об’єднуватиметься навколо загальнонаціональних інтересів, а не проти когось чи чогось».

Можливий розпуск парламенту і справді не може бути пріоритетом. Хоча б тому, що ще одних виборів Україна не витримає навіть з огляду на вичерпаність фінансових ресурсів. Отже, переводьмо годинники на літній час і робімо усвідомлений вибір.

А фінансові ресурси давайте вкладати хоча б у реалізацію презентованої нинішнього тижня енергетичної стратегії на період до 2030 року, яка передбачає п’ятикратне зниження енергетичної залежності України —з 54,8 відсотка 2005 року до 11,7 відсотка в 2030-му.