Відкритий лист до Президента України

Першим необдуманим та бездарним кроком члена Вашої команди — нового (бувшого) міністра праці та соціальної політики В. А. Кириленка — стало проведення тендера в березні минулого року на закупівлю путівок для інвалідів-спинальників, в результаті чого інваліди загального захворювання, інваліди дитинства, інваліди війни міст Харкова, Дніпропетровська, Луганська, Донецька були позбавлені можливості оздоровлюватися в своєму регіоні, у високоякісному оздоровчому закладі. В Україні є два спеціалізовані санаторії для лікування інвалідів з ушкодженням спинного мозку — це санаторій «Слов’янський» у місті Слов’янськ і санаторій ім. М. Н. Бурденка у місті Саки. Під час проведення тендера додаткову заявку на участь у торгах подав військовий санаторій ім. М. І. Пирогова (м. Саки), який навмисно занизив ціну і, як результат, став переможцем торгів, отримавши заявку на придбання у нього 1500 путівок на рік. Як відомо комітету, та за інформацією інвалідів, які перебували на лікуванні у зазначеному закладі, цей санаторій загального профілю для лікування військовослужбовців із захворюваннями органів руху, нервової системи. У ньому одне відділення на 50 ліжок пристосували для лікування інвалідів-спинальників. Водночас у санаторії відсутні умови для перебування вказаної категорії хворих (відсутні пантуси, підйомники, інші засоби). Найголовніше те, що за підрахунками, в цьому санаторії можна пролікувати лише 405 хворих на рік, а замовлення одержано на півтори тисячі. Наразі санаторій «Слов’янський» отримав 350 путівок, при тому, що його потужність на лікування 1700 інвалідів з ушкодженням спинного мозку на рік. Сотні інвалідів у 2005 році не отримали відповідного лікування і стали заручниками протекціонізму, непрофесійності, лобіювання і комерційних змов нової «прозорої» влади.

Чи не простежується у такому розподілі путівок під керівництвом бувшого міністра, а сьогодні в. о. віце-прем’єр-міністра України В. А. Кириленка недбалість, зловживання службовим становищем та корупція?

Такі кроки і намагання перекроїти все, встановити особисті правила існування позначилися протизаконним втручанням урядової сторони у діяльність Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» управління ним здійснюється представниками держави, профспілок та роботодавців у рівній кількості та на рівних правах.

Але сьогодні вже із впевненістю можна сказати, що демократія, проголошена новою «помаранчевою» владою, застосовується вибірково, тільки в тих випадках, коли це потрібно їй самій.

Прикладом цього є такі факти, в яких переконалася вся країна.

15 квітня 2005 року на засіданні правління Фонду було намагання змінити його бюджет у зв’язку із збільшенням розміру одноразової допомоги при народженні дитини до 8,5 тис. грн. Дефіцит Фонду з виплати одноразової допомоги становив 700 млн. грн. Під час розгляду цього питання саме за наполяганням урядової сторони та безпосередньо на той час міністра праці та соціальної політики В. А. Кириленка порушувалося законодавство. Зокрема, доцільність зміни бюджету не виносилася на обговорення членів комісії Фонду, які мали дати фахову оцінку запропонованим пропозиціям, повністю ігнорувалася позиція найманих працівників.

Результатом цього засідання, за наполяганням В. А. Кириленка, стало скорочення видатків на оздоровчі заходи застрахованих осіб та членів їх сімей на 130 млн. грн., зменшення витрат на допомогу з тимчасової непрацездатності (лікарняним) на 85,9 млн. грн., вперше за всю історію соціального страхування скасовано безоплатні путівки на підприємствах, без додаткового фінансування залишилися соціальні комісії на підприємствах. В цьому разі виплата одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 8,5 тис. грн. для одних громадян вирішувалася за рахунок інших осіб, а не за рахунок держави. Крім того, порушено саму суть цієї допомоги, оскільки першу суму виплачують у розмірі 3400 грн., а іншу частину — протягом року. У законодавстві чітко сказано, що це одноразова допомога при народженні дитини і надаватися вона повинна одразу.

Більше того, Кабінет Міністрів України пішов на узаконену крадіжку із Фонду коштів застрахованих осіб. 25 серпня 2005 року уряд прийняв постанову за № 824, якою затверджено Порядок відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини, який діаметрально протилежно відрізняється від того, який погоджувався 17 квітня зі сторонами соціального партнерства, тобто Кабінет Міністрів України проігнорував домовленості та одноособово встановив правила.

У новому вигляді звітів, які подає Фонд до Міністерства праці та соціальної політики, на відшкодування витрат на виплату одноразової допомоги при народженні дитини, неможливо вичленити нестачу коштів саме з виплати цієї допомоги. В результаті цього Фонд не зможе довести запропонованою формою звітності, що нестача коштів виникла саме за статтею «допомога при народженні дитини». Сьогодні є яскравий приклад цього: передбачені в Державному бюджеті України на 2005 рік для Фонду 158 млн. грн. не перераховані, тобто державою вкрадено у людей кошти.

Також безпардонне та злочинне втручання держави у роботу Фонду, а саме на той час міністра В. А. Кириленка та його заступника і одночасно голови правління Фонду О. В. Гарячої у червні минулого року стало результатом неспроможності збалансувати бюджет Фонду, що призвело до критичного становища оздоровлення дітей в літній період 2005 року. Численні звернення профспілок, керівників підприємств та громадськості спонукали комітет втрутитися у цю ситуацію. Виконавчою дирекцією Фонду все-таки було підготовлено листа, який передбачав збереження дитячого оздоровлення відповідно до затверджених раніше постанов.

Наступним кроком виконавчої дирекції та правління Фонду із втручанням уряду була постанова Фонду № 89 від 26.07.05 р., якою ліквідовано позашкільне обслуговування в частині забезпечення новорічними подарунками. Така непрофесійність та нехтування соціальним діалогом обурили всю громадськість і призвели до соціальної напруженості, що змусило Кабінет Міністрів України в терміновому порядку останнього місяця 2005 року своїм розпорядженням залагоджувати питання.

Тому хочеться запитати: «Де Ваша справедливість, обіцяна на Майдані?», «Де виконання програми «Десять кроків назустріч людям», одним із пунктів якої передбачалося: «Змусити владу працювати на людей, повести рішучу боротьбу з корупцією?»

Таким документом є Постанова уряду № 999 від 5 жовтня 2005 року «Про особливості закупівлі Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності санаторно-курортних послуг на 2006 рік», де встановлено граничні ціни на путівки, що грубо порушує статтю 49 Конституції України — на ефективне лікування громадян, та є прямим протизаконним втручанням у роботу самоврядного Фонду.

Зазначеною постановою уряд одноосібно встановлює замовника закупівлі санаторно-курортних послуг в особі Фонду соціального страхування, учасників, предмет закупівлі, процедуру подачі тендерних пропозицій, терміни їх розкриття та подальший механізм здійснення закупівлі. В цьому разі постає запитання: «Чому уряд не зважає на Закон України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», а здійснює «ручне» управління? Де демократія? Де врахування інтересів громадян? Де прозорість влади?

Така брутальна політика у сфері соціального страхування не могла не позначитися на роботі Фонду і, як наслідок, на страхувальниках та застрахованих особах. Численні звернення почали надходити до Комітету з питань соціальної політики та праці, в яких громадяни України, народні депутати, депутати місцевих рад, профспілкові організації, керівники оздоровчих закладів, науковці у сфері медицини висловлювали стурбованість та незадоволення стосовно надання санаторно-курортних послуг на 2006 рік.

Реагуючи на них, комітет 11 січня 2006 року порушив це питання на своєму засіданні і за результатами обговорення прийняв рішення здійснити парламентський контроль за діяльністю Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Комісією у складі народних депутатів України: голови підкомітету з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування та соціального партнерства Л. І. Давидової, голови підкомітету з питань праці, зайнятості та заробітної плати О. М. Стояна, голови підкомітету з питань соціальних гарантій, рівня життя та повернення заощаджень громадян О. В. Бондарчука, представників Міністерства економіки, Міністерства охорони здоров’я України, Рахункової палати, Тендерної палати України, Федерації профспілок та Федерації роботодавців України, здійснено відповідний контроль.

Комітет зазначає про перешкоджання в роботі комісії з боку директора виконавчої дирекції Фонду А. М. Міщенка та зухвалу поведінку працівників виконавчої дирекції. Робота народних депутатів та членів комісії значно ускладнювалася та навмисно затягувалася, оскільки працівники дирекції зволікали з наданням документів, були безпосередньо присутні біля них та слідкували, щоб народний депутат також був біля документів. За потреби роботи народних депутатів в інших приміщеннях виконавчої дирекції Фонду матеріали або не надавалися взагалі, або припинялося їх вивчення, що спричиняло значні затримки в роботі.

17 січня, коли члени комісії перебували у кабінеті директора виконавчої дирекції А. М. Міщенка та пояснювали повноваження Комітету Верховної Ради України стосовно перевірки, близько 15-ї години 20 хвилин пролунав дзвінок в. о. віце-прем’єр-міністра України В. А. Кириленка по мобільному телефону до А. М. Міщенка. Під час розмови директор виконавчої дирекції порушив питання правочинності парламентського контролю та діяльності уповноважених осіб. При цьому А. М. Міщенко увімкнув гучний зв’язок у телефоні і розмову чули всі присутні в кабінеті. На його запитання В. А. Кириленко відповів, що правочинність парламентського контролю не визначена, це питання повинні з’ясувати юристи, а на цей час воно залишається відкритим, тому надання матеріалів припинити. Також в. о. віце-прем’єр-міністра зауважив, щоб А. М. Міщенко не мав звички вмикати гучний зв’язок телефону, коли він з ним розмовляє (на зазначені події складено доповідну записку членів комісії).

У цьому разі згадуються обіцянки нового керівництва держави про припинення та заборони «телефонного права», які не діють у нашій державі і є просто обманом! Такого нахабства та відкритого зловживання службовим становищем органами виконавчої влади не було в Україні з часів її незалежності.

Незважаючи на перешкоди, під час проведення перевірки діяльності Фонду в межах парламентського контролю досліджено та вивчено питання, які заслухано на розширеному засіданні комітету 8 лютого 2006 року, де були присутні представники сторін соціального партнерства, центральних органів виконавчої влади, правління, виконавчої дирекції Фонду, голови правлінь та директори виконавчих дирекцій відділень Фонду, директори та головні лікарі оздоровчих закладів та інші особи.

Роботу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з виконання законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» визнано незадовільною, що відображено у рішенні комітету від 08.02.06 р.

Під час організації проведення тендера із закупівлі санаторно-курортних послуг для застрахованих осіб, на порушення базового закону, ігнорувались і не враховувались регіональні програми відділень Фонду із оздоровлення.

За п’ять місяців роботи А. М. Міщенко сім разів змінював склад тендерного комітету. В жовтні 2005 року стався взагалі безпрецедентний випадок за всі роки існування Фонду — зі складу тендерного комітету за його наказом виведено заступника голови правління Фонду, делегованого стороною роботодавців, Д. Ю. Третьякова, якого було введено до складу тендерного комітету постановою правління Фонду.

Наказом директора виконавчої дирекції А. М. Міщенка до складу тендерного комітету включено нових працівників дирекції — його друзів, які не мають досвіду роботи у Фонді, не обізнані зі специфікою організації санаторно-курортного лікування, а виводились зі складу комітету досвідчені спеціалісти. Унаслідок цього за формальними ознаками, тобто тільки за головним показником — найнижча ціна путівки, ними відмовлено на 2006 рік в закупівлі путівок до реабілітаційних відділень санаторіїв для вагітних жінок, хворих, які перенесли інфаркт та інсульт, у санаторіях «Жовтень» (Конча-Заспа), «Перемога», «Україна» (Ворзель) та інших.

Виконавчим директором та його працівниками, які є членами тендерного комітету, знехтувано постанову правління Фонду, якою встановлено граничну ціну для закупівлі путівок до оздоровниць Криму. В результаті тендер виграли нікому невідомі санаторії з областей України, що поставили меншу ціну. Єдиний в Україні дитячий курорт Євпаторія, що має державний статус, буде заповнений лише наполовину. Це стосується також знаних за межами України санаторіїв курортів Криму Сак, Трускавця, Хмільника, Слов’янська та інших. Викинута за межі тендера Київська міська бальнеолікарня, яка має статус санаторного закладу, послугами якої користуються тисячі киян, клінічний санаторій «Жовтень» у місті Києві та багато інших фахових оздоровчих закладів.

Дирекція Фонду, розглядаючи підсумки тендера, відмовилась від процедури погодження кількості путівок на 2006 рік з робочими органами Фонду та страхувальниками в розрізі санаторно-курортних закладів, проігноровано заявки страхувальників та застрахованих осіб.

Усе це призвело до зриву оздоровлення десятків тисяч застрахованих осіб в І кварталі 2006 року та поставило під загрозу життя тисячі хворих, які після перенесених операцій з 1 січня 2006 року не забезпечені реабілітаційним лікуванням. Така робота фонду соціального страхування сьогодні приносить перші негативні результати. Значна кількість громадян відмовляються від санаторно-курортних закладів, які примусово пропонує виконавча дирекція Фонду. За січень 2006 року 40 хворих з інфарктом міокарда та після операцій на серці з інституту імені Стражеска виписані додому, а не в реабілітаційне відділення санаторію в місті Києві, що може призвести до летальних наслідків.

За висновками Міністерства економіки та Тендерної палати України, всупереч вимогам Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», процедура закупівель послуг санаторно-курортних закладів проводилась непрозоро та з численними порушеннями. Загалом на участь у торгах надійшли тендерні пропозиції від 186 учасників, з яких 120 були визнані переможцями.

Перевіркою встановлено, що замовником неправомірно було визначено переможцями 108 учасників, оскільки їх тендерні пропозиції не відповідали вимогам тендерної документації або були вчинені дії, внаслідок яких тендерна пропозиція підлягала відхиленню.

Окрім того, значні зловживання було виявлено в кадровій політиці: протягом другого півріччя 2005 року прийнято на роботу до виконавчої дирекції Фонду 19 осіб, звільнено з роботи 13 осіб, фахівців (з них дві особи — обслуговуючий персонал).

Слід зазначити, що із 17 осіб, яким було запропоновано роботу у виконавчій дирекції Фонду як фахівцям, жодна не мала будь-якого досвіду стосовно специфіки завдань, покладених на Фонд, більшість із них за освітою географи.

За результатами перевірки встановлено, що у виконавчій дирекції знівельовано та доведено до абсурду принципи встановлення надбавок та доплат, які закладені в Положенні про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду (постанова правління Фонду від 25.12.2003 р. №127).

Майже всім працівникам, яких прийнято на роботу до виконавчої дирекції, директором А. М. Міщенком в наказах про зарахування одразу встановлюється надбавка за особливий характер роботи, інтенсивність праці та високі досягнення у праці. Виплачується матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, необґрунтовано запроваджується доплата працівникам за виконання особливо важливої роботи, що вказує на опікування своїм оточенням.

Фонд оплати праці працівників дирекції розглядається директором виконавчої дирекції Фонду А. М. Міщенком як власна кишеня.

За даними Рахункової палати, за період з червня по грудень 2005 року у зв’язку з розірванням договорів з банками, відповідно до постанови правління Фонду від 02.06.05 р. № 57, бюджет Фонду розрахунково недоотримав доходів у сумі 6050,7 тис. грн.

Під час вивчення руху коштів по балансовому рахунку господарської діяльності виконавчої дирекції Фонду було виявлено фінансові порушення за два останні місяці 2005 року на загальну суму 331770 грн. з яких:

29970 грн. перераховано платіжним дорученням юридичній фірмі за надання юридичних послуг, без акта виконаних робіт, хоча у виконавчій дирекції Фонду є юридичне управління;

2000 грн. перераховано платіжним дорученням Міжнародному Науково-навчальному центру інформаційних технологій за розгляд питання відповідності технічних параметрів обладнання та можливість його використання, без акта виконаних робіт;

на 299800 грн. укладено договір з приватною фірмою на закриття склом 19 балконів. Двома платіжними дорученнями було перераховано кошти, підписано акт виконаних робіт, тоді як на 6-му поверсі навіть половину робіт не виконано, що засвідчено комісією, на інших поверхах не закінчено оздоблювальні роботи. Аналогічно, як в в попередніх випадках, вартість цих робіт штучно розрахована до суми 300 тис. грн., для того, щоб не проводити тендер.

Директором виконавчої дирекції Фонду А. М. Міщенком за відсутності будь-яких об’єктивних підстав було укладено трудові договори (трудові угоди), складено акти з приймання-здачі вказаних робіт з майбутніми працівниками виконавчої дирекції Фонду, але реально переконатися у проведенні цих робіт немає можливості, бо відсутні належно оформлені документи. Витрачання страхових коштів є свідомим зловживанням з боку А. М. Міщенка як посадової особи.

Звертає на себе увагу особиста нескромність директора виконавчої дирекції Фонду, який встановлює собі підвищений розмір премії та матеріальної допомоги (за погодженням лише з головою правління Фонду Л. С. Сачковим, що є порушенням Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду — постанова правління Фонду від 25.12.2003 р. № 127). Тільки за грудень 2005 року А. М. Міщенку було нараховано заробітної плати, премії та матеріальної допомоги в сумі 18711 грн.

Крім цього, платіжним дорученням від 29 грудня 2005 року № 1531 перераховано 12131,74 грн. за диски легкосплавні (1 шт. коштує 991,3 грн. — без ПДВ) та автомобільну навігацію, які встановлено на автомобіль «Шкода», що його обслуговує як директора.

Усі перераховані вище зловживання є лише айсбергом тих порушень, які було виявлено під час здійснення парламентського контролю. В цьому разі необхідно зазначити, що відповідний контроль керівники центральних органів виконавчої влади, зокрема в. о. віце-прем’єр-міністра України В. А. Кириленко, переводять у площину особистих взаємовідносин та невдоволеності. Але я хочу наголосити, що висновки стосовно діяльності Фонду офіційно надано центральними органами виконавчої влади, органами контролю за здійсненням державних закупівель і витрачанням державних коштів та фахівцями сторін соціального партнерства, тому звинувачувати в необ’єктивності чи заангажованості немає жодної підстави.

Комітет з питань соціальної політики та праці за результатами перевірки, відповідно до свого рішення від 08.02.06 р., звернувся листом 10.02.06 р. до Генерального прокурора України з проханням порушити кримінальну справу за виявленими ознаками злочину, передбаченими Кримінальним кодексом України, та надав всі вичерпні матеріали, що були напрацьовані комісією. Але вищий державний орган нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів України відповів листом від 13.03.06 р. за підписом Т. Корнякової, в якому зазначено: «За результатами перевірки у порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку з відсутністю у діях службових осіб Фонду ознак злочину».

Також комітет 10 лютого 2006 року звернувся до Вас особисто, пане Президенте, та до в. о. Прем’єр-міністра України і надав усі вичерпні матеріали, але досі, станом на 20 березня, немає належної реакції! На яких підставах, на порушення Закону України «Про комітети Верховної Ради України» в редакції від 22.12.05 р., ігнорується рішення комітету?

Невже використання коштів у сумі 299800 грн., за невиконаних робіт, не є порушенням? Чи Генеральна прокуратура і перші особи країни вважають, що для держави 300 тис. грн. це не гроші?

Невже для директора виконавчої дирекції конче необхідно встановлювати автомобільну навігацію та титанові диски на службовий автомобіль за 12131 грн.? Це не вважається розтратою людських коштів?

Невже директор виконавчої дирекції Фонду може встановлювати собі заробітну плату на рівні міністрів, у розмірі 18711 грн., а проста людина не може отримати путівки до санаторію?

Чи не вбачає Генеральна прокуратура зловживання владою, перевищення службових повноважень в. о. віце-прем’єр-міністра В. А. Кириленком у тому, що він особисто призначає людей на посади, в телефонному режимі дає вказівки, особисто, без погодження із соціальними партнерами, лобіює прийняття постанов у Кабінеті Міністрів України.

Оскільки вищі посадові особи держави, Генеральна прокуратура України та правоохоронні органи відмовчуються та закривають на все очі, то відповідь на ці запитання в найближчому майбутньому, напевне, нададуть громадяни України на Майдані, але тоді переконання в тому, що в керівника держави та його команди чисті руки, які ніколи не крали, не врятують від людського засудження.

Як громадянин України, народний депутат та голова комітету, я вимагаю негайного реагування та притягнення до відповідальності винних осіб.

З повагою, Василь ХАРА, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці.