Десять тисяч гривень виділив обласний бюджет для відстрілу вовків. Таке рішення депутати прийняли з подання обласного управління лісового господарства. Кошти підуть на регулювання популяції вовків. Для цього організують групи мисливців, установлять засідки і пастки, виготовлять обмежувальні лінії з прапорцями, залучать фахівців-зоологів, проведуть інші заходи.

Від сірих хижаків найбільше потерпають жителі Кінбурнської коси, півострова в Нижньодніпровських лісах. Саме ці місця облюбували вовки років двадцять тому. Можливо, звір водився тут і раніше, але останнім часом він став проявляти себе дедалі активніше і зухваліше. Через те, що коса віддалена від цивілізації і густонаселених районів, тут живе велика кількість зайців, козуль, кабанів, що створило гарну кормову базу для хижаків.

Серед місцевих жителів існує версія, що на косі водяться вовкособаки. Вони добре знають людські звички, бо в них кров собаки, а тому їх піймати складно. Представники цього виду не бояться людей, нападають на свійських тварин і навіть на своїх родичів — собак. Тетяна, жителька с. Василівка, розповідає: «Спочатку з’їли вальштер’єра, взяли маленьку собачку, а потім — лайку. Лайку вони взагалі роздерли у дворі. Ранком прокидаємося —собаки немає. Ми пішли подивитися на город. Тільки шкіра залишилася. Далеко не потягли, з’їли просто у дворі».

Випадків нападу на людей не було, але історій про зустрічі з хижаками можна почути чимало. Директор регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович про вовків відзивається шанобливо. Хоча крові вони йому попили. Проте Зіновій Осипович вважає вовків найрозумнішими тваринами, хоча хитрими, небезпечними і злопам’ятними. Слухаючи його, переконуєшся, що казки про братика-вовчика насправді і є казками.

Одного разу довелося Зіновію просидіти з хижаком буквально спина до спини. Обоє від дощу сховалися під одним деревом.

— Досі мороз по шкірі від одного спогаду, — каже директор.

Але вовк його не чіпав, хоча людський дух почув. Просто розбіглися в різні боки. А от бичка загриз. Та ще й у день народження Зіновія.

— Образився тоді на мене сірий. Довго я ганяв його лісом. Але думаю, що, нападаючи на свійських тварин, вовки привчають господарів до обережності. Нема чого худобу тримати без нагляду.

На Кінбурнській косі практично немає жодного двору, куди б не заглянули хижаки. З вовками борються. За останні вісім років відстріляно вісім дорослих особин. З них три вовчиці. Виловлено і виводок вовченят.

І цього року, за словами очаківського мисливствознавця Миколи Пасося, розроблено план боротьби з хижаками. На косі постійно проводиться вивчення місць перебування вовків і маршрутів їх пересувань. Усе це наноситься на спеціальну карту-схему. Адже вовк — звір мігруючий. Він то іде в Херсонську область, то повертається знову. Є серед сірих і аборигени. Наприклад, вовк-одинак на прізвисько «Кульгавий». Йому років 15—18, а прізвисько своє заробив після поранення 12 років тому.

— Працівники державної лісової охорони постійно організовують нічні чергування, — веде далі мисливствознавець. — На допомогу місцевим мисливцям з Василівки приходять бригади з Очакова, Миколаєва, Херсона. Тільки навесні таких облав провели близько 30. Торік на вовків вийшли 600 мисливців. Але залишилися без здобичі. Хитрого звіра піймати не просто.

За одного вбитого вовка обласна влада готова заплатити по 100 гривень. А Покровська сільрада від себе гарантує ще 200 гривень тому, хто добуде хижака. Місцеві мисливці та гості уже відчули азарт і не дають хижакам спокою. Але вовк не простий звір. Сьогодні на косі постійно перебувають п’ять-сім дорослих особин. Полювання в розпалі. Звіролови сподіваються на нові хитрі пастки.

Знищувати вовків чи ні — питання неоднозначне. Одні висловлюються за їх винищування. Інші, зокрема екологи, вважають, що вовк — частина екосистеми коси. Якщо вже він з’явився в цих краях, отже, це природна необхідність. Насамперед, він виконує функції санітара. Якщо винищимо вовків, порушиться екосистема. До чого це може призвести, невідомо.

... А «Кульгавого» цього року все-таки застрелили.

Миколаївська область.