Голова Верховної Ради України Володимир Литвин взяв участь в урочистостях з нагоди 75-річчя Запорізького національного університету.
Цей вищий навчальний заклад за свою історію підготував понад 60 тисяч фахівців, котрі нині працюють на різних посадах по всій Україні — від учителів до народних депутатів та урядовців. Нині на 16 факультетах університету здобувають знання понад 10 тисяч студентів. Виступаючи на святкуванні, глава парламенту зробив історичний екскурс у минуле і провів паралелі між уроками держави козацької доби та викликами нової.
«Сьогодні для утвердження й розбудови України вкрай потрібно, щоб священні дніпровські пороги знову постали в новітній історії як заслін бездуховності, національно-культурній роз’єднаності, історичному безпам’ятству та байдужості», — сказав В. Литвин. І саме університети, на його думку, були й залишаються осередком генерування нових інтелектуальних та культурних цінностей.Голова Верховної Ради наголосив, що нині особливої актуальності набуває потреба консолідації усіх регіонів України та національної солідарності. А також, що мова, віра та історія не можуть бути об’єктами політичних торгів і спекуляцій.
«Наш стратегічний пріоритет — загальнонаціональна консолідація, базована на національно-культурній, мовній і конфесійній толерантності, визнанні прав політичної опозиції як загальноприйнятної форми реалізації демократичних прав усіх громадян», —заявив Володимир Литвин.А вже заглядаючи у майбутнє, він висловив думку, що одним із головних наслідків парламентських виборів-2006 має стати
«консолідація політичних партій шляхом подолання їх розпорошеності й створення цивілізованої партійної системи замість нинішньої партійної мозаїки, яка викликана переважно особистими амбіціями окремих політиків».Глава парламенту нагородив Почесною грамотою Верховної Ради України весь трудовий колектив Запорізького університету, а також першого проректора університету Федора Турчинка та завідувачів кафедр професорів Катерину Ружин і Віктора Чабаненка.
А на прес-конференції під час робочої поїздки до Запорізької області Голова Верховної Ради відкинув звинувачення на його адресу з боку деяких народних депутатів про начебто незаконне отримання ним військових звань та статусу учасника бойових дій. В. Литвин ставиться до таких різного роду пліток напередодні виборів спокійно. Він підтвердив, що справді є офіцером запасу, проте військові звання отримував як військовозобов’язана людина на цілком законних підставах відповідно до посад, які обіймав. Він був у Югославії під час військового конфлікту, однак не має статусу учасника бойових дій і не користувався жодними пільгами.
Відповідаючи на запитання
«Голосу України» про створення коаліції у новому парламенті, В. Литвин зауважив, що насамперед потрібна «врозумлена, зрозуміла економічна програма» та «діалог про суспільні потреби». Іншого шляху, як консолідація та співпраця, немає. До цього спонукатимуть потреби країни, очікування суспільства і, думаю, особистісний вимір, бо ніхто не захоче, щоб через деякий час знову були чергові вибори. Нині всі демонструють непоступливість. А потім шукатимуть точки дотику і спільні позиції».* * *
Під час дводенної робочої поїздки до Автономної Республіки Крим Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловився за прагматичні стосунки з Росією і в економічній політиці, і в енергетичній сфері, а також у питаннях стосовно Чорноморського флоту та припинення політичних спекуляцій на цих делікатних темах.
Україно-російські відносини — це особлива тема для Севастополя, де на одному причалі поряд пришвартовані кораблі військово-морських сил України та Росії. На зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування у Севастополі Володимир Литвин наголосив, що у двосторонніх відносинах між сусідніми державами є неприйнятними і суцільне підтакування, і озлоблення. А натомість потрібна зважена розмова і взаємна зацікавленість з урахуванням інтересів кожної із сторін.
Севастопольці з нетерпінням чекають, коли нарешті розпочне діяти закон про спеціальний статус міста-героя, який уже тричі ухвалював парламент, але Президент накладав на нього вето. В. Литвин також вважає, що закон про статус Севастополя потрібен і для самого міста, і для його мешканців, і для всієї країни, та сподівається, що глава держави таки підпише прийнятий парламентом закон. До того ж схвалення спеціального закону про Севастополь — це вимога Конституції. На думку Володимира Литвина, камінь спотикання в цьому документі — норма, за якою містом керуватиме всенародно обраний міський голова, а не призначений з Києва глава держадміністрації.
«Комусь не подобається, що обраний голова насамперед орієнтуватиметься на місто, на потреби і запити його мешканців, а не на те, як справно відрапортувати начальству в Києві», — вважає Голова Верховної Ради. Глава парламенту також за прийняття спільної програми облаштування Севастополя, яка охоплювала б і розвиток соціальної сфери.А на прес-конференції у Севастополі Володимир Литвин висловив думку, що головним завданням нового парламенту має стати визначення основних напрямів зовнішньої та внутрішньої політики, за якими треба вибудовувати економічну політику. Тоді, зауважив він, буде менше експериментаторства і любительства у зовнішній політиці, що призводить до конфліктів усередині держави.
У Севастополі Голова Верховної Ради також ознайомився з ходом завершення будівництва Меморіалу героям-захисникам міста у 1941—42 роках, який розпочали зводити ще 18 років тому, взяв участь в ювілейному вечорі з нагоди 95-річчя Севастопольського російського драматичного театру імені А. Луначарського.
* * *
У Феодосії у рамках робочої поїздки глава парламенту відвідав Національну картинну галерею імені І. Айвазовського. Музей, котрий щороку відвідує понад 700 тисяч осіб, нині має великі проблеми з фінансуванням. Галерею нещодавно передано на баланс міста, але відповідних дотацій з державного бюджету не отримано. Володимир Литвин висловив сподівання, що спільними зусиллями вдасться розв’язати і проблему завершення реконструкції будівлі, в якій зберігаються унікальні культурні цінності.
Під час прес-конференції у Феодосії Голова Верховної Ради, відповідаючи на запитання щодо підготовки робочою групою на чолі з Романом Безсмертним нового варіанта змін до Конституції, заявив:
«Треба дати спокій Конституції. І передбачити, що після тих змін, стосовно яких було досягнуто політичної угоди, яка дала можливість уникнути політичної кризи, принаймні 10 років Основний Закон не можна переписувати». А пропозиції якісного та змістовного характеру, якщо вони заслуговують на увагу, за словами Голови Верховної Ради, треба реалізовувати під час прийняття законів на розвиток Конституції — про Кабінет Міністрів, Президента України та близько 50 інших законодавчих актів.
