Навряд чи якійсь із політичних сил на Луганщині вдасться покласти на лопатки «Партію регіонів». Хоч би як там було, але перемога прихильників Януковича тут цілком прогнозована. Крім інших аргументів, багатьом виборцям імпонує те, що ядро обласної партійної організації становлять відомі в області люди, які нещодавно стояли біля керма області. Наприклад, екс-голова ОДА Олександр Єфремов, його екс-перший заступник Володимир Іванов... Одне слово, основний політичний бомонд минулих років — ті, хто вважає себе «жертвою політичних репресій» нової влади. Обрана ними логіка впливу на електорат («за нас жилося добре, а за «помаранчевих» доводиться бідувати») проста і зручна.

Уважніша частина населення, простудіювавши списки кандидатів у депутати Верховної Ради від «Партії регіонів», раптом виявляє, що в першій сотні претендентів значаться тільки кілька луганчан, інші — вихідці з Донецької області. І отут в електоральних лавах починає зароджуватися хвилювання. На поверхню знову спливають призабуті на якийсь час розмови про об’єднання Луганської і Донецької областей, внаслідок чого рідному місту загрожує перспектива перетворення на додаток могутнього Донецька. З цієї причини частина людей відмовляються підтримувати партію Віктора Януковича. А оскільки симпатії до «Народного союзу «Наша Україна» у них так і не з’явилися, а до Юлії Тимошенко залишилися претензії, вони вибирають зважену політику Володимира Литвина.

Підготовка до нинішніх парламентських виборів вирізняється однією характерною рисою: відсутність новизни в методах роботи партійних структур замінюють особистістю. Ставка робиться здебільшого на лідера, що, втім, не завжди призводить до успіху. Сьогодні майже не проводяться гучні акції, в основу яких було б покладено конкретну справу на користь громади, а не струс повітря емоціями, що нагромадилися. На цьому тлі вирізняється обласна організації НДП, що обрала для своєї тактики перевірені часом методи роботи. Щоб озброїти виборця необхідною інформацією про діяльність місцевої влади, Блок НДП запускає на Луганщині проект «Грошам народним — народний контроль». Суть його ось у чому. У наметах-пікетах і партійних офісах НДП у всіх містах і районах області кожен, хто побажає, може одержати відомості: скільки і на які об’єкти було виділено бюджетних коштів 2005 року. Володіючи цими даними, люди зможуть запитати в того, хто нині при владі чи збирається залишитися тут ще на п’ять років, як було витрачено ці гроші. Уже надруковані спеціальні буклети із зазначенням усіх виділених сум і переліком об’єктів, на які виділялися бюджетні кошти. Заповнені відрізні купони, відправлені на адресу голови бюджетного комітету Верховної Ради, допоможуть провести якісний моніторинг діяльності всіх рад Луганщини. Автори проекту розраховують, що цей метод спрацює і залучить до НДП багато нових прихильників. Можливо, навіть з числа біло-блакитних. Щоправда, луганські комуністи обіцяють якусь сенсацію, щось таке, що значно підніме падаючий рейтинг КПУ.

Справжні баталії сьогодні тривають серед тих, хто хоче сісти в крісло міського голови Луганська. Але знову-таки: зіштовхнулися не політичні сили, а особистості. Серед 32 кандидатів лише шестеро представляють партії і блоки, інші — самовисуванці.

Два основні претенденти на головну міську посаду — нинішній голова Євген Бурлаченко й бізнесмен Володимир Медяник. Суть політичної суперечки між ними — земля. На цьому і будується передвиборна агітація цих кандидатів. Міська влада категорично проти продажу угідь обласного центру і фактично наклала на це мораторій. Є. Бурлаченко вважає, що не можна занапащати курку, яка несе золоті яйця, тому землю вигідніше давати в оренду на 49 років. Щороку в міську скарбницю капатиме копійка. Щоправда, цих грошей не вистачає для розв’язання проблем комунального господарства, тому Є. Бурлаченко пропонує збільшити коефіцієнт орендної оплати за землю і цим збільшити надходження до бюджету. Депутат міськради В. Медяник через усі луганські ЗМІ закликає рятувати луганські землі, доки їх не розкрали, і розповідає про механізм спекуляції угіддями. Спочатку земельну ділянку здають в оренду якійсь фірмі, а потім продають іншій. При цьому міський бюджет від таких торгових операцій не одержує жодної копійки. За підрахунками депутата міськради, річний оборот «чорного ринку» землі становить 348 мільйонів гривень. Це на 100 мільйонів гривень більше, аніж весь міський бюджет.

А взагалі підготовка до виборів показала певну убогість застосовуваних політичних ходів. З одного боку, використовуються емоційні пост-революційні сплески аудиторій, з другого — експлуатуються опозиційні принципи.

Луганськ.