За даними Держкомстату, реальний ВВП у лютому зріс на 2,2 відсотка, за перші два місяці нинішнього року — на 1,5 відсотка.

 Депутатський корпус і Рахункова палата засудили недбале виконання держбюджету-2005 за доходами і видатками і розкритикували порядок планування міжбюджетних трансфертів.

 У намірах уряду до 2030 року скоротити обсяги споживання природного газу із 76 до 50 мільярдів кубометрів на рік.

Як я зазначав у попередньому «Балансі», позитивну динаміку зростання ВВП у лютому (2,2 відсотка) здебільшого зумовив внесок промисловості. Отже, за перші два місяці реальний ВВП зріс на 1,5 відсотка вище, ніж за аналогічний період минулого року. Переважно завдяки збільшенню доданої вартості у виробництві і розподілі електроенергії, газу та води (на 9 відсотків), на транспорті (на 5,9), в сільському і лісовому господарстві (на 4,4), в добувній промисловості (на 2,5 відсотка)... Прикро лишень, що в січні експорт скоротився більш як на 6 відсотків, а імпорт зріс майже у півтора разу. Сухий залишок прокоментував Президент країни: за зростання ВВП у 2,6 відсотка за підсумками 2005 року бюджет збільшився на 60 відсотків, то скільки він недоотримав доходів 2004-го, коли ВВП зріс більш як на 12 відсотків?! Відповідь зависла в повітрі. І Віктор Ющенко накинув грубо: чи не половина нації втратила свій шанс стати мільйонерами. (Натомість звітного тижня хтось зареєстрував більш як мільярдний прибуток!)

Зазвичай усі коментарі закінчувалися риторичним запитанням, яке не потребувало відповіді, оскільки її або вже мали, або заздалегідь не сприймали на віру. І тоді заступник в. о. міністра фінансів Анатолій Мярковський був як Кібальчиш, який нібито знає, але не видає військової таємниці. Де поділися 14 мільярдів гривень, які могли б зміцнити ресурсну базу місцевих бюджетів?! Усі знають, що вони на рахунку Кабміну в Нацбанку. (До речі, станом на початок березня на урядовому рахунку було приблизно 20 мільярдів гривень.) Чому торік уряд ухилявся від рівномірного фінансування видаткової частини держбюджету, відкладаючи чимало виплат на останній місяць року? Бо нічого іншого не залишалося. По-перше, мали зважати на погашення й обслуговування прямого гарантованого державного боргу — і, зрештою, він зменшився більш як на 7 мільярдів гривень. (Минулого тижня Мінфін здійснив чергову виплату за купонами і погасив основну суму боргу за амортизаційними облігаціями зовнішньої держпозики 2000 року на більш як 117 мільйонів євро і 160 мільйонів доларів США.) По-друге, слід було усувати диспропорції в пенсійному забезпеченні за сили-силенної соціальних виплат та інфляційної небезпеки, яка крилася за грошовим тиском на споживчий ринок, — зрештою, одержали інфляцію меншу, ніж позаторік, а залежність ПФ від коштів держбюджету знизилася на 9 відсотків. По-третє, найголовніше — вибори до парламенту не означають кінця бюджетного процесу. Кібальчиш не міг видати військової таємниці, якої немає.

Водночас і Рахункова палата, і профільний Комітет Верховної Ради цілком виправдано «били» уряд його ж зброєю. Бо саме у програмній транскрипції 2005 року йшлося про реформування системи планування та виконання місцевих бюджетів, удосконалення міжбюджетних відносин на рівні районів, територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення тощо. Бо саме державні фінанси в ролі вогнегасника заважали ритмічному фінансуванню вугільної галузі, послідовній реалізації оборонного замовлення, багатьох інноваційних і фіскальних програм загальнодержавного значення. Приміром, контрабанді оголошували «стоп», а розпродажу конфіскатів поза конкурсом надавали «зелену вулицю».

Найактуальнішу стратегію до 2030 року — енергетичну — затвердили звітного тижня. Власне, це продукт багатьох попередників уряду Юрія Єханурова, якому судилося лише розставити крапки над «і». У сухому залишку — енергоємність, енергонезалежність та енергоспоживання. Вибір, який потребуватиме багатомільярдних інвестицій, а отже, ще й економічної стратегії на перспективу. Показово, що синхронно Мінпаливенерго озвучило намір підняти тарифи на природний газ для населення у квітні (на 50 відсотків) та у вересні (на 31—45 відсотків), а парламент удруге оголосив мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги і споживання природного газу та електроенергії в побуті і на транспорті (крім таксі) на весь рік. Логічно відмовившись ставити коня поперед воза у вигляді боргів у зарплатах і розмірів мінімальних заробітних плат, які не відповідають прожитковому мінімуму. І слушно ухиляючись від чергового накручування витрат на збільшення в цьому разі житлових субсидій (тим паче непередбачених держбюджетом. — Авт.). Отже, в сухому залишку маємо різне бачення не суті стратегії, а тактики її реалізації. І знову тактику диктують реалії. І ніякої військової таємниці.