Більш-менш точно визначена думка про певну людину, так віддавна стверджують, залежить від того, з якої відстані ти на неї дивишся. Здавалось, я багато знав про мешканця Відня Бориса Ямінського перед нашою першою зустріччю. Чув, що він — затятий філателіст. Збирає марки. Кожен з нас «помішаний» на якомусь захопленні. В Києві також було відомо, що цей колекціонер є до того ж непоганим оратором. Такий собі ще один український Цицерон.

Минули роки. Тодішнє Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна»), де я мав честь бути одним з його керівників, налагодило тісну співпрацю із Спілкою українських філателістів у столиці Австрії. Одним з її засновників був саме Борис Ямінський. Тривалі зустрічі й спілкування у Києві та Відні дали змогу мені добре зрозуміти сутність нового нашого партнера з обопільного співробітництва. У нього абсолютно відкриті душа й обличчя. Його напрочуд легко пізнати, збагнути наміри і бажання. Він не належить до тих людей, котрі, подібно місяцю, як писав Марк Твен, мають свій неосвітлений бік і нікому його не показують. З уродженою незахищеністю йому, мабуть, важко доводилося долати перепони на життєвій дорозі.

Початок його біографії є типовим для десятків тисяч закордонних українців. Родина не з своєї волі опинилася на чужині. Батько два роки був на примусових роботах у Німеччині, згодом перебрався до Австрії. У Відні Борис народився, закінчив гімназію, навчався на філософському факультеті університету, студіюючи журналістику та історію. Ці роди занять, як і розмаїта громадська діяльність, стали найголовнішими у його житті.

Захопленість філателією не обмежувалася звичайним багатолітнім колекціонуванням поштових знаків. А в нього є справді унікальна збірка марок, виданих переважно за кордоном, а ще в Австро-Угорщині, що відтворюють сторінки історії, культуру, релігію, звичаї України, зберігають пам’ять про геніальних синів і дочок її народу. Борис Ямінський виступив організатором більш як ста українських філателістських виставок, на яких Австрійська пошта була представлена спеціальними експозиціями і вживала українсько-австрійські штемпелі за проектами Спілки українських філателістів Австрії (СУФА). Нещодавно у Відні випущено марку з портретом Президента України В. Ющенка. Важко назвати, крім Австрії, ще якусь країну, де б на постійній основі продукувалися марки, присвячені Україні.

Борис Ямінський — філателіст-професіонал. 17 років він був міжнародним чиновником, співробітником Поштової адміністрації ООН у Відні. Ця інституція спільно із СУФА (її президентом є Стефанія Марцингер-Романишин, вірна соратниця Ямінського), Австрійською поштою, Міністерством зв’язку України та тодішнім товариством «Україна» виступила організатором міжнародної виставки поштових марок «ООНУКРФІЛА», влаштованої 1993 року в Українському домі в Києві.

Борис Ямінський є чи не найкращим популяризатором філателістики в Європі. Працюючи у структурі ООН, очолював філателістичний журнал «Захоплення» (переклад назви з німецької мови), згодом «Вісник СУФА» (нині це складова частина двомовного ілюстрованого журналу «Австрійсько-український огляд» — друкованого органу Австрійсько-українського товариства).

Журналістика у виконанні Ямінського — це і редакторська праця в одному з віденських видавництв, у пресовому агентстві Австрії, і робота прес-секретарем Федерального міністра з соціальної політики, і, звичайно ж, написання книг. Ще у 1975 році світ побачив його твір про Федерального президента Австрії доктора Рудольфа Кіршлегера. Потім з’явилася теж добре відома його двомовна праця «Відень, 1683 рік: козаки і Кульчицький» — про малознані сторінки історії —участь українських козаків у визволенні Відня від другої турецької облоги. Сьогодні він працює над книжкою «Віденські українці» та редагує «Австрійсько-український огляд». На переконання Ямінського, щасливим є той народ, у якого списані ще не всі сторінки у книзі його історії. Він упевнений, що конкретне історичне діяння завершується лише після того, як воно стає надбанням нащадків. Така його філософія.

У Австрії Борис Ямінський став визнаним лідером українського громадського руху. Від 1992 року він є співзасновником і керуючим президентом Австрійсько-українського товариства (АУТ). Президентом цього впливового об’єднання прихильників нашої держави є колишній Федеральний міністр фінансів Австрії Рудольф Едлінгер. Товариство відіграє важливу роль у мозаїці австрійсько-українських відносин. Саме воно у 2004 році організувало «круглий стіл» політиків Відня і Києва «Шлях України до Європейського союзу», активно підтримуючи й сьогодні прагнення нашої держави вступити до ЄС. Товариство із своїх фондів виділило понад сто тисяч євро на закупівлю медичного обладнання та медикаментів для наших дитячих лікарень, організацію відпочинку та оздоровлення чорнобильських дітей на території Австрії, на гуманітарні транспорти до України. На запрошення АУТ у Відні влаштовуються художні виставки українських митців. 13 років поспіль у грудневі дні у Віденській ратуші з’являються хори з різних областей України, які беруть участь у фестивалях «Міжнародні співи Адвенту». Ведучим цих концертів неодмінно виступає справжній красномовець, володар розкішного басу, у минулому співак, Борис Ямінський. Без його публічних промов не обходилася жодна урочиста церемонія, пов’язана з відкриттям у Відні та інших місцях за сприяння Посольства України в Австрії і допомогою АУТ пам’ятників і пам’ятних дошок українським козакам, українцям-жертвам колишніх концтаборів, Михайлу Грушевському, Івану Франку, Лесі Українці, Пантелеймону Кулішу, Лесю Курбасу та іншим видатним українським діячам.

Без сумніву, Борис Ямінський є яскравим представником закордонної української еліти, не за посадою, портфелями чи значними банківськими рахунками, а винятково за своїм інтелектом, відданістю Україні.

Нещодавно Борису Ямінському виповнилося 60 років. Ювілярові надіслав привітання Президент України В. Ющенко, а Австрійська пошта випустила з цієї нагоди спеціальну марку, присвячену філателісту з міжнародним ім’ям.

Станіслав ЛАЗЕБНИК, голова громадської організації «Разом».