Успішна побудова сьогоднішнього і майбутнього життя України неможлива без пройняття суспільства національною ідеєю. Але в складних перехідних умовах дискусія про суть і шляхи формування національної ідеї, хоч триває давно, далека від завершення.

Національна ідея є духовним чинником народного життя, відбитком національної свідомості, комплексом почуттів і соціально-філософських надбудов, що відображають прагнення народу стати самовладним рушієм історичного поступу. Українська національна ідея є основою функціонування української нації, серцевиною її духовних інтересів, наріжним каменем соціально-політичних устремлінь, є всеохоплюючою і означає справедливість, державність, народовладдя, суверенітет та соборність. Вона віддзеркалює потяг народу до свободи, до завоювання економічної, політичної і культурної незалежності, до повнокровного утвердження себе у міжнародних відносинах. Українська національна ідея не означає, що в Україні є місце лише українцям. Навпаки, українську політичну націю формують люди усіх національностей, які проживають в Україні, і саме в цьому її сила.

Партія «Третя Сила» вважає, що національна ідея перш за все покликана дати відповіді на питання — чим нація була, чим вона є зараз і чим хотіла б стати в майбутньому. Вона відображає глибинний рівень колективної свідомості, сукупність ціннісних орієнтацій нації, спрямування мислення народу, здатність відчувати і діяти відповідно до національних інтересів; є духовним каталізатором національного відродження, чинником консолідації на державотворчій основі, вищим проявом політизованої свідомості. Вона включає в себе прагнення до оптимального самовлаштування нації, до організації господарського, політичного, духовного і культурного життя народу у формах, саме йому притаманних. Саме на цьому підгрунті основується Програма партії «Третя Сила» — «Українська стріла».

Однією з визначальних проблем у подальшому формуванні українського суспільства як повноцінної нації є становлення єдиної національної ідентичності — усвідомлення своєї тотожності з певною культурною моделлю на основі національної ідеї. У нових історичних умовах стала зрозумілою необхідність збереження цілісності держави та її зміцнення, становлення громадянського суспільства, визначення місця країни в системі культурних і геополітичних координат, зменшення сепаратизму, залучення до державотворчого процесу представників усіх етнічних груп, збільшення можливостей держави у протистоянні зовнішньому тиску.

Національне самовизначення є вищим рівнем і способом становлення особистості. Усвідомлення національної ідеї — базова риса її світогляду і самосвідомості, осягнення індивідом своєї належності до національної спільноти. Національна самоідентифікація особистості веде до формування вивірених досвідом багатьох поколінь психологічних засад людського єства, до освоєння універсальних загальнонаціональних значень, зафіксованих, зокрема, у національних особливостях світогляду, світосприймання та світорозуміння, в національному типі характеру. Вона реалізується в дієвій причетності до життя свого етносу, рідного народу, його культури і віри.

Партія враховує, що становлення національної ідентичності ускладнюється істотною відмінністю процесів у різних регіонах, серед різних етнічних, мовних, конфесійних груп. Впливають і такі чинники, як етнічна структура населення, історичні традиції, географічні та техногенні особливості, регіональна ідентифікація, поширення мов, зовнішні зв’язки, вплив сусідських культур, міграційні процеси, взаємна асиміляція. Мають чимале значення конкретна діяльність і вплив регіональних політичних та економічних еліт, кримінально-олігархічних угрупувань, місцевих органів влади, політичних партій, громадських рухів, інститутів освіти, культури, засобів масової інформації.

Національна ідея, як дороговказ національного відродження і розквіту, як образ нації у складі всіх, хто живе в Україні, має стати домінуючим чинником інтеграції, сформувавши в душі кожного міцне відчуття спокійної впевненості у собі, лідерську психологію. Саме національна ідея має визначити пріоритети та сфери досягнення Україною провідних позицій у світі, допомогти створити систему конкретних завдань і програму дій, зосередити на цих проривних напрямах основну суспільну енергію.

Запропонувавши світові моделі гармонійного виховання та освіти, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди, компромісного вирішення суспільно важливих та політично гострих питань, Україна зможе експортувати взірці духовності, моральності, міжособистісних і родинно-шлюбних відносин, технологію формування всебічно розвинутої особистості.

Партія виходить із того, що без національної самосвідомості не може бути патріота. З другого боку, національно свідома людина не може протиставляти свою націю всім іншим. Повага до свого, національного має поєднуватися з такою самою повагою до іншої нації і її особливостей. Український народ має пишатися тим, що українці ніколи не застосовували силу для поневолення інших народів, ніколи не нищили чужої культури, що у них практично відсутні загарбницькі інстинкти. Партія докладає зусиль, щоб так було і надалі. Ми зобов’язані уникати упередженості при оцінці типових рис іншої нації, не станемо перебільшувати свої позитивні риси на шкоду іншим.

Формування національної самосвідомості призведе до пробудження і стимулювання духовної енергії населення, до сплеску таких емоційно-психологічних рушіїв національного прогресу, які не можуть бути замінені меркантильними розрахунками, до зростання патріотизму і жертовності задля поліпшення життя всієї нації.

Партія «Третя Сила» мобілізуватиме сили народу для взяття своєї історичної долі у власні руки, тому вважає за необхідне:

— формування у кожного громадянина країни уявлень про типові риси українського етносу, про його етнічну територію, мову, історичні та духовні цінності, історію;

— подолання національного нігілізму, комплексів меншовартості, національного самоприниження, космополітизму і етнічної асиміляції, які призводять і особистість, і націю до духовної убогості та занепаду;

— перетворення національної ідеї на світоглядний орієнтир у системі освіти, виховання, у сфері соціалізації особи;

— забезпечення консолідації в суспільстві — між різними етносами, центром і регіонами, політичними партіями і рухами;

— визначення місця і ролі народу в історичному часі й просторі, відновлення історичної пам’яті народу;

— розробку теоретичних і методологічних положень національного виховання з перспективою створення його цілісної системи;

— формування поваги до власної держави та її інститутів, громадянськості, патріотизму і національної гідності; правосвідомості, як одного з пріоритетних напрямів у системі національного виховання;

— врахування в національному вихованні педагогічних надбань народів світу і передусім етносів України, встановлення тісного зв’язку національної педагогіки із загальнолюдськими цінностями;

— введення у загальноосвітніх, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах вивчення суті, значення та актуальності української національної ідеї;

— пропаганду через засоби масової інформації, виступи державних і політичних діячів основних положень національної ідеї, національної ідентифікації у формах, зрозумілих, доступних і близьких кожному громадянину;

— максимальне врахування в державних програмних документах і практичній діяльності влади особливостей економічного розвитку різних регіонів, специфіки їх етнокультурного середовища;

— широку практику обміну культурними надбаннями з іншими народами;

— формування людини, здатної захищати національні і соціальні ідеали в ім’я національного прогресу.

Вважаємо, що проблеми формування національної ідеї та національної самосвідомості не можна вирішити миттєво; вони потребують тривалих і терплячих зусиль, що їх партія докладатиме постійно і послідовно.

Василь ГАВРИЛЮК, народний депутат України, голова партії «Третя Сила».