Весняні прикмети і не зовсім

 Україна позбулася останнього рудимента «холодної війни» в зовнішньо-економічній торгівлі зі США — поправки Джексона—Веніка — краще пізно, ніж ніколи.

Запровадження на тижні ліцензування експорту природного газу, встановлення граничних цін та мінімальних норм на споживання твердого палива і зрідженого газу для населення, нова редакція правил забезпечення споживачів блакитним паливом на внутрішньому ринку — це аж ніяк не повний перелік обнародуваних урядових рішень. Підкреслю, життєво важливих, але, з огляду на календар, дещо запізнілих. А коментар глави Ради нацбезпеки і оборони України Анатолія Кінаха навіть розворушив щось у пам’яті. Власне, ті самі рішення, тієї самої Ради від 9 грудня 2005 року. Гарно написано. Але, схоже, далі планів про створення надійних систем обліку та засобів регулювання споживання енергоресурсів справа не пішла. На носі посівна, тож найперше, що непокоїть уже тепер — нафтопродукти, гіпотетичний дефіцит яких може спричинити подальше погіршення інвестиційного клімату. Нагадаю, за січень-лютий інфляція становила вже 3 відсотки. В уряді недооцінили вплив весняних прикмет, прогавивши подорожчання товарів продовольчої групи (цукор від початку року подорожчав на 27,9 відсотка, овочі — на 37,7, картопля — на 30,9 відсотка тощо). Балачки про цукрові, зернові або бензинові засіки нічого не варті, якщо товарні запаси не є інструментом цінової рівноваги на ринках. Нині відсутній бодай двомісячний резерв нафти і нафтопродуктів, хоча імпорт вуглеводнів зріс у 1,8 разу, що дає змогу зберігати певну стабільність на ринку. Сьогодні Анатолій Кінах розмірковує над тим, що заважає бодай за рік-другий створити 90-денний запас нафтопродуктів так само, як це робила минулої весни Юлія Тимошенко — дежа-в’ю. І йому, і їй добре відомо, що не взялися за це раніше тільки через ризик втратити виборців. Але, що замовчували вони, вже озвучили експерти Єврокомісії: створення стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів позначиться на їхній ціні, оскільки мова може йти про спеціальну надбавку до роздрібної ціни бензину та дизпального. Інакше кажучи, створювати нафторезерв доведеться, як завжди, коштом споживачів і на грунті інфляційних очікувань.

Нацкомісія з регулювання електроенергетики ефектно «закрила» газову дискусію ліцензією для СП «Укргазенерго» на постачання природного газу обсягом 5,04 мільярда кубічних метрів на рік (згідно з умовою про постачання ліцензіатом не більш як 35 відсотків від загального споживання блакитного палива). Таке рішення, поза сумнівом, можна вважати топ-новиною тижня. По-перше, воно спростовує будь-які підозри у монополізмі. По-друге, припускає наявність у НАК «Нафтогаз України» контрактів щонайменше на 29 мільярдів кубометрів газу на рік нинішній. По-третє, обмежує можливості посередника граничною ціною. По-четверте, воно вказує на те, що скорочення обсягів споживання природного газу (за 3 місяці більш як на 7 млрд. куб. м) поліпшує структуру паливного балансу. І по-п’яте, це рішення переставляє акцент у переговорному процесі з росіянами з корпоративного рівня на міжурядовий.

Утім, не слід думати, що зростання цін спричиняє тільки негативні наслідки. Так, січневе зростання цін-виробників на 1,2 відсотка вочевидь благотворно позначилося на обсягах виробництва в лютому. Промисловість збільшила темпи виробництва проти січня цього року на 3,7 і проти відповідного періоду торік — на 1,6 відсотка. Безперечне лідерство — за машинобудуванням, яке додало у лютому на 23,4 відсотка. Разом з ним й інші галузі кінцевого споживання (харчова, паперова, деревообробна) продовжують розвиватися темпами, сприятливими для збалансування доходів і утримання цінової стабільності. Не здає обертів енергетика: за січень-лютий виробництво та розподіл електроенергії, газу та води зросло на 9 відсотків проти 1,8 за цей період торік. Авжеж, експортно орієнтовані галузі (металургія, хімічна промисловість) під впливом малозрозумілих перспектив зовнішнього попиту і перемін в енергоспоживанні поки що не здатні змагатися у цьому заочному змаганні з іншими. Спад у металургії за два місяці становить -4 відсотки проти зростання (+4,8) торік, у хімічній промисловості — -2,7 проти 13,7 відсотка рік тому. Однак ще не вечір. Саме ці галузі повели найбільш рішучу боротьбу за зниження енергоємності своєї продукції. Підписання на тижні протоколу зі США про взаємний доступ на ринки обох країн товарів та послуг відкриває перед експортерами неабиякі перспективи. Адже мова йде не лише про скасування тарифних обмежень на торгівлю різними видами техніки й устаткування, а й про неписані гарантії з розв’язання багатьох спірних питань у торговельних відносинах. І Палата представників Конгресу США нарешті скасувала для України дію поправки Джексона—Веніка (Сенат США скасував поправку звітного тижня. — Авт.). Отже, після підписання документа президентом США скасовуються дискримінаційні податки і тарифи на український експорт, впроваджені ще 32 роки тому як політичний захід проти Радянського Союзу. До слова, ця поправка продовжує діяти щодо деяких інших держав СНД, тож Україна першою удостоїлася такої честі.