Відкритий лист

Постановою Верховної Ради України за № 1638-ХП від 9. 10. 1991 року шість газет — вірменська «Арагац», болгарська «Роден Край», єврейська «Еврейские вести», кримськотатарська «Голос Крыма», польська «Дзеннік Кійовськи», румунська «Конкордія» — почали виходити після проголошення незалежності України за рахунок коштів державного бюджету і виходять уже протягом 15 років.

Видання цих газет є ознакою ставлення нашої країни до своїх громадян — представників національних меншин України.

Основні цілі та завдання, що їх поставили перед собою редакції, — висвітлення політичного, соціального та культурного життя України, сприяння відродженню та розвитку духовних цінностей різних народів, які проживають в Україні.

Проте, розв’язуючи важливі державні завдання, національні газети сьогодні перебувають під загрозою зникнення. Фінансування видань призупинено. Протягом трьох місяців газети позбавлені фінансування, а співробітники не отримують зарплатню. Через борги видавництва відмовляються друкувати газети. Розпадаються редакційні колективи.

Проблема ця виникла після призначення головою Держкомнацміграції Сергія Рудика.

Державним бюджетом на підтримку цих газет на 2006 рік передбачено кошти у сумі 1 млн. 500 тисяч гривень, частково вони були перераховані на рахунок Державного комітету України у справах національностей та міграції, який два роки тому відповідно до постанови Верховної Ради України від 6 лютого 2003 року № 528-ІV став співзасновником національних газет. Голова Держкомнацміграції Сергій Рудик, порушуючи Конституцію України та принципи відкритості і прозорості щодо діяльності комітету, виділені державою кошти досі не використав за призначенням.

Пропозиції щодо скорочення обсягу газет, рекомендації щодо обмеження вживання української мови, запровадження фактичної цензури, нацьковування національних товариств одне на одного, поділ фінансування на співзасновників у рівному обсязі — це лише привід для затримки фінансування. На наші листи стосовно утиску газет за національною ознакою С. Рудик не відповідає, поводиться зухвало.

Чому ми не отримуємо державні гроші? Ми, редактори національних газет, запитуємо про це засновника. Чому не виконується угода, укладена з попереднім керівництвом Держкомнацміграції?

У зв’язку з викладеним просимо вжити заходів щодо відновлення у повному обсязі державного фінансування газет національних меншин України, дозволу користатися в Україні державною українською мовою, що сприятиме розвитку гармонійних відносин між різними етнічними групами населення України, як гаранта міжнаціональної злагоди. Так ми працювали впродовж 15 років. Невже з приходом пана С. Рудика змінюється етнонаціональна політика нашої країни? Мабуть, на цій посаді повинна бути більш толерантна і мудра людина з державним мисленням.

Хочеться вірити, що справедливість восторжествує.

З повагою,головні редактори національних газет:«Арагац» — Ж. Церунян, «Роден Край» — Д. Костова, «Еврейские вести» — І. Левітас, «Голос Крыма» — Е. Сеітбекіров, «Дзеннік Кійовськи» — Б. Драгін, «Конкордія» — С. Гочу.