З осені 2005 року поблизу с. Півці, під Черніговом, військові споруджують потужну радіолокаційну станцію (РЛС). Ця подія викликала тривогу у мешканців Чернігова. В грудні минулого року Чернігівська обласна організація Партії зелених України провела акцію «Зелені проти радіолокаційного терору на Чернігівщині», яка знайшла підтримку громадськості області і спричинила певний резонанс у засобах масової інформації. Голова Чернігівської обласної організації Партії зелених України Леонід Бурковський дав згоду відповісти на кілька запитань з цього приводу.

— Леоніде Григоровичу, на вашу думку, чим зумовлений такий інтерес до зазначеної події?

— У народі кажуть: на кого Бог, на того й люди. 26 квітня виповнюється двадцятиріччя сумнозвісної Чорнобильської катастрофи. Здавалося б, чернігівців уже покарано. Щогодини кожен з нас отримує 15 мілірентген радіаційного опромінення, це 360 мілірентген на добу. Тобто кожні три доби один рентген. Невипадково Чернігівська область знаходиться на ПЕРШОМУ місці в Україні щодо захворюваності та смертності серед населення! Тепер влада мусила б оберігати чернігівців від усякого лиха. Але восени минулого року до нас почали надходити телефонні дзвінки про те, що поблизу села Півці, яке вже включено в межу міста Чернігова, споруджується радіолокаційна система протиповітряної оборони. Ми виїжджали на місце подій, спілкувалися з керівництвом військового об’єкта, з’ясовували, чи мають військові якісь дозволи від владних структур на таке спорудження. Місто нині своїми забудовами підійшло впритул до аеродрому «Півці», де і споруджується РЛС. Але жодних дозволів надано не було. У зв’язку з цим у грудні минулого року обласна організація ПЗУ провела акцію «Зелені проти радіолокаційного терору на Чернігівщині!».

І яка була їхня реакція?

— Природоохоронні структури органів місцевого самоврядування відповіли, що вони нічого не знають, або питання не їх компетенції, а військові сказали, що зазначені установки небезпеки для здоров’я людей не становлять.

— Напевне, у них є підстави так говорити?

— Ми й хочемо, щоб вони надали підстави. Але вони нічого не надають, а тільки заявляють про цілковиту безпечність їх установок. Ми ж маємо іншу інформацію. Зокрема, такі установки споруджуються на відстані не ближче 20 км від населених пунктів. А в нашому випадку до найближчих житлових будинків — 150 метрів. У згаданих листах ми все детально описали. 800 метрів — до обласної лікарні, 1000 метрів — до обласного онкологічного диспансеру, близько 1500 метрів — до тубдиспансеру, на протилежному боці від РЛС — друга міська лікарня, лікарня Чернігівського радіоприладного заводу, багатоповерхівки житлового масиву вулиць Рокоссовського, Белова та інших. Ми вважаємо, що дії військових у даному разі є злочинними і не хочемо їх допустити.

— А чи достатньо у вас підстав так говорити?

— У листах, про які йшлося, ми писали про необхідність провести прискіпливі розрахунки, оцінити можливі демографічні наслідки розміщення поблизу спальних районів Чернігова потужної РЛС.

Під тиском громадської думки 27 лютого цього року до Чернігова завітав начальник військ радіотехнічного забезпечення ППО України. Відбулася зацікавлена розмова і в офісі Чернігівської обласної організації Партії зелених України. Але до якихось позитивних результатів вона не призвела. Військові, замість документальної аргументації своїх рішень і можливих наслідків, раз по раз прохали: «Повірте нам: радіолокаційні системи, що зводяться поряд з населеним пунктом Півці, небезпеки для здоров’я людей не становлять».

А як вони можуть не становити загрози місту, коли такі станції є цілями № 1 для будь-якої сторони військового конфлікту. Крім того, ми знаємо, що потужність випромінюваної енергії РЛС зменшується пропорційно піднесеній до 4 ступеня відстані точки виміру від джерела випромінювання, а найвищі значення цієї потужності на відстані 300—500 метрів від РЛС. Це велика загроза для 300-тисячного міста. Для нього було б значно краще, якби ці станції споруджувалися на відстані бодай 40 км від Чернігова. І не треба прикриватися запобіжними заходами від тероризму, бо, намагаючись запобігти тероризму, військові провокують значно серйознішу небезпеку.

Записав Юрій ГРАНЧАК,колишній військовий зв’язківець.