Толерантність і поміркованість завжди були притаманні багатонаціональному Закарпаттю, де мешкають представники понад 100 національностей та десятка релігійних конфесій. До того ж цей прикордонний регіон виступає у ролі єднальної ланки між європейськими та нашою державами. Тож не випадково саме ці теми порушували на зустрічах Голови Верховної Ради України Володимира Литвина під час робочої поїздки до Закарпатської області.

Керівники національно-культурних товариств Закарпаття на зустрічі з главою парламенту наголошували на потребі широкого представництва всіх національностей в органах влади та місцевого самоврядування, доступу до ЗМІ, спрощеного візового режиму з сусідніми державами. У свою чергу Володимир Литвин зазначив, що національні, мовні та конфесійні питання — надзвичайно тонкі й делікатні, тому неприпустимо педалювати на них напередодні виборів, як це зазвичай спостерігаємо. «Треба вийти на діалог не тільки у Закарпатті, а й загалом у державі, провести наукові диспути, щоб своє слово сказали насамперед не політики, а науковці, — вважає Голова Верховної Ради. — А головне — винести національні, мовні та релігійні проблеми за дужки виборчої кампанії, щоб не розірвати країну».

У Закарпатті вже відбулося засідання профільного комітету Верховної Ради, і цей діалог, на думку глави парламенту, варто продовжити і надалі. В. Литвин запропонував провести на сторінках газети Верховної Ради «Голос України» «круглий стіл» стосовно проблем національних меншин, котрі мешкають у закарпатському регіоні. А щоб розв’язати проблему доступу представників національних меншин до влади і забезпечити реальне представництво територій у найвищому законодавчому органі держави, на переконання глави парламенту, треба відкорегувати виборчий закон, дещо змінивши виборчу систему — із суто пропорційної з єдиним загальнодержавним округом перейти на 450 виборчих округів, у кожному з яких партії висуватимуть своїх кандидатів у депутати.

Роззосередити владу

Відповідаючи на запитання «Голосу України» про скасування пільг для вільної економічної зони «Закарпаття», Володимир Литвин висловився за відновлення цієї ВЕЗ. На його думку, до скасування одним рішенням всіх ВЕЗ, які діяли на території України, спонукали деякі непродумані дії на території таких зон, зокрема, масове завезення за пільговим митним режимом готової іноземної продукції, тих самих «стегенець Буша». Однак через раптову зміну правил гри тепер інвестори відстоюють свої права у судах. «Потрібно переглянути умови функціонування територій пріоритетного розвитку і вільних економічних зон і повернути їх, враховуючи специфічні регіональні умови», — вважає В. Литвин.

І журналісти, і депутати місцевих рад також цікавилися долею законопроекту про внесення змін до Конституції з посилення ролі місцевого самоврядування (№ 3207-1). В. Литвин зауважив, що основна причина того, що не працює Конституційний Суд і наразі не може розглянути цей та інші закони, лежить у політичній площині. Бо різні сторони розглядають КС як політичний інструмент, а не як найвищу правову інстанцію. Але відповідне рішення потрібно обов’язково прийняти і стосовно проекту конституційних змін, і низки законів про місцеве самоврядування. Щоб політична реформа почала працювати комплексно і системно. «Інакше ті рішення, які набрали чинності з 1 січня, розглядатимуть як перерозподіл повноважень на верхніх щаблях влади, відповідно до політичного моменту і розстановки політичних сил, — вважає Голова Верховної Ради. — Якщо виходимо з того, що на нинішньому етапі розвитку України нам потрібно роззосередити владу, формувати владу шляхом обрання її народом, передати відповідальність і відповідні повноваження на місця, насамперед в економічному вимірі, тоді й матимемо результат».

Знизу догори, а не навпаки

Під час зустрічі з представниками місцевого самоврядування в обласній раді Голова Верховної Ради наголосив на потребі підвищити роль представницької влади у зв’язку з набуттям чинності змін до Конституції України. Обговорювали й проблеми формування місцевих бюджетів та необхідність внесення змін до цьогорічного державного кошторису. В. Литвин, зокрема, підтримує ідею надати право органам місцевого самоврядування самостійно формувати місцеві бюджети (знизу догори, а не навпаки) і розподіляти капіталовкладення на місцях.

А так звані «сотівські» закони, які також викликають особливий інтерес у мешканців прикордонного західного регіону, наголосив В. Литвин, треба приймати з урахуванням інтересів вітчизняного виробника. І схвалювати необхідні рішення з припискою, що вони наберуть чинності лише після вступу України до СОТ.

Не оминули на закарпатських зустрічах і теми виборів, потреби негайної корекції законів про вибори і до парламенту, і до місцевих рад, щоб вибори не було зірвано. В. Литвин запевнив, що Верховна Рада зробить усе, щоб вибори пройшли прозоро та демократично. А гарантією цього, за його словами, є таке: «Ми з Президентом маємо спільну точку зору: важливо, щоб вибори пройшли відкрито, щоб кожен громадянин мав можливість висловити своє бачення майбутнього».

Іван ГУДЗОВАТИЙ, Юліана ШЕВЧУК.

Київ—Ужгород.