Нещодавно Київ здригнувся від обвалу фінансової піраміди. Холдингова компанія «Еліта-Центр» залишила своїх інвесторів не тільки без грошей, а й без житла, яке вона обіцяла збудувати для них. Одразу всі згадали і про МММ, і про Льоню Голубкова. А ми вже й забули, що фінансові піраміди існували, і що вони мають звичку руйнуватися в найнепотрібніший момент (і в найвигідніший для їхніх засновників). «Еліта-Центр», напевне, не єдина і не остання. Перегляд повідомлень з форуму на сайті «Еліта-Центру» навів автора на цікаву думку: чи не перетворюється на схожу піраміду Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву?

Із середини 2003 року почала діяти програма часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, мета якої — підтримувати молоді сім’ї у разі отримання кредиту в комерційному банку на будівництво чи придбання житла. Ця програма стала непоганою альтернативою за існування пільгового довготермінового кредитування. Молода родина чи одинокі молоді громадяни отримують кредит у комерційному банку, а держава компенсує певну кількість відсотків за користування ним. За даними на 2003 рік, такими кредитами скористалися 62 сім’ї. Для державного бюджету тоді це було не дуже значним навантаженням, програма мала всі шанси стати успішною й користуватися постійним попитом у молоді. З 2004 року кількість отриманих кредитів значно збільшилася, а свого апогею вона досягла в 2005-му. Так, за обсягу 10 млн. грн., згідно з держбюджетом на 2005 рік, фондом було ще в першому півріччі укладено договорів понад затверджені кошторисом видатки. Але фонд не тільки не припиняє укладання нових угод, а й своїм листом від 27.04.2005 року «Про надання роз’яснень щодо коштів на часткову компенсацію» повідомляє підпорядковані йому регіональні відділення про необхідність збільшення кількості укладених угод та недопущення відмов, «у тому числі на підставі недостатності запланованих обсягів коштів на цю мету», що є грубим порушенням Бюджетного кодексу України.

За допомогою ЗМІ суспільству доводили це як колосальну підтримку молоді: угоди про надання часткової компенсації укладаються без обмежень, є можливість обрати будь-яку квартиру на первинному чи вторинному ринку, компенсується одна відсоткова ставка, до того ж ще влітку приймаються зміни до постанови №853 від 04.06.2003 р. «Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла». Цей порядок встановлює додаткові пільги: кандидату, який має двох дітей, — 1,5 облікові ставки, кандидату, який має трьох дітей, — 2 облікові ставки; + 0,5 відсоткової ставки, якщо кандидат перебуває на обліку громадян, що потребують житлових умов. Отже, компенсація може сягати 2,5 облікові ставки, але не більш ніж відсоток за користування кредитом, тобто позичальникові компенсуються всі відсотки, під які було видано кредит комерційним банком. Прописана в постанові саме як «часткова» компенсація перетворилася на «повну» компенсацію відсоткової ставки комерційних банків. Завважте, що кошти, виділені з державного бюджету на фінансування вищезгаданої програми, назад не повертаються, тобто безплатно віддаються позичальникам, на противагу державному пільговому кредитуванню, де кошти повертаються і знову спрямовуються на видачу кредитів. А бюджет держави — не бездонна діжка, і якщо так бездумно витрачати кошти з нього, то будуть змушені жебракувати всі.

На тлі постійно зростаючої заборгованості зі взятих на себе зобов’язань, ці зміни інакше як популістськими назвати не можна. І це підтверджується тим, що, як тільки ці зміни починають застосовуватися «в роботі», у фонді закінчуються кошти на виплату компенсації. Як же фонд виходить з цієї критичної ситуації? Без внесення необхідних змін до закону наприкінці 2005 року було здійснено видатки на суму 15 млн. грн. за рахунок коштів, передбачених для фінансування програми пільгового довгострокового державного кредитування. Проте і цих коштів не вистачило для виконання зобов’язань за листопад та грудень 2005 року.

Створюється враження, що фонд не тільки не має чітко визначеної стратегії реалізації вищезгаданої програми, а й не виконує жодних елементарних економічних розрахунків. Підтвердженням цього є те, що за необхідності щонайменше 120 млн. грн. лише на покриття вже взятих на себе зобов’язань з укладених у 2003—2005 роках договорах у бюджеті на 2006-й закладено лише 30 млн. грн. Зрозуміло, що укладення жодного нового договору з цієї програми неможливе! На що ж сподівається керівництво фонду? Мабуть, на те, що коштів вистачить, щоб протриматися перший квартал (якраз до виборів у Верховну Раду), а потім вдатися до своєї звичної практики — «перекинути» кошти з 120 млн. грн., передбачених у бюджеті на 2006 рік на державні кредити, на погашення взятих на себе зобов’язань за раніше укладеними договорами з часткової компенсації, що призведе не лише до згортання компенсаційної програми, а й до припинення державного пільгового кредитування.

По суті, так відбувається вже нині: прикриваючись реорганізацією регіональних відділень, керівництво фонду своїм наказом призупиняє укладення угод з компенсації спочатку на місяць, потім ще на один. І водночас подає до КМУ проект змін, зовсім протилежний попереднім, яким значно звужує коло претендентів та зменшує суму компенсації.

Зміни, розпочаті урядом ще під керівництвом Юлії Тимошенко; виключення із складу спостережної ради фонду народних депутатів, що представляли майже весь спектр політичних сил; вражаючий непрофесіоналізм та популізм дій керівництва фонду; відсутність контролю з боку уряду та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України, якому підпорядкований фонд, ставлять під сумнів можливість подальшої реалізації програми забезпечення молоді житлом.

Державний фонд сприймається суспільством саме як державна гарантія щомісячної виплати компенсації протягом 15—20 років. Розвиток подій за таким непрогнозованим сценарієм може призвести до соціального вибуху в країні. Тому потрібно вже нині вжити всіх необхідних заходів, створити робочу комісію у Верховній Раді України з метою аналізу ситуації, що склалася у сфері молодіжного житлового кредитування, яка дала б неупереджені оцінки діяльності керівництва фонду, а не чекати поки молодь України вийде пікетувати КМУ. Бо це буде не одна тисяча ошуканих інвесторів «Еліта-Центр», а більше 12 тисяч молодих сімей.

Олег ПЕТРОВ, секретар Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму.