Тіну веде по життю Бог

Тіна Кароль після шаленого успіху на Міжнародному конкурсі молодих виконавців популярної музики «Нова хвиля» в Юрмалі виборює право виступити на «Євробаченні-2006» в Афінах. Не всі знають, що Тіна Кароль виросла в Івано-Франківську, а справжнє її ім’я — Тетяна Ліберман. Тут і сьогодні її чекає рідний дім, де наш кореспондент зустрівся з мамою співачки Світланою ЛІБЕРМАН.

— Здається, Тіну по життю веде Бог, — розповідає Світлана Андріївна. — Вона народилася 25 січня в Магадані. Надворі було 55 градусів морозу. Ми сподівалися, що буде хлопчик, бо і в моїй, і в чоловіковій родинах дівчатка — велика рідкість. Дочку назвали Тетяною. Адже народилася вона в Тетянин день.

— Коли ви помітили, що росте майбутня співачка?

— Вона змалку говорила, наче співала, — дуже мелодійно. Музичний керівник дитсадка попросила мене віддати Таню до хорової школи, бо інакше зробить це сама.

— Як далі склалася доля Тетянки?

— Коли дочка вступала до Київського музучилища імені Глієра на естрадний відділ, конкурс був 17 чоловік на місце. Таня набрала найвищу кількість балів. Потім казали, що ця дівчинка з Івано-Франківська зіпсувала вступ усім абітурієнтам. Річ у тім, що Таня всі екзамени складала першою, згідно з порядком надходження документів, а ми здали їх першими. На двох фахових іспитах екзаменатори поставили Тані максимальні оцінки — десять балів. І тут добре слово хочу сказати про Івано-Франківську музичну школу №1, яку Таня з відзнакою закінчила по класу фортепіано. Я дуже вдячна нині уже покійній директорці цієї школи Любчинській Марії Йосипівні. Коли ми приїхали до Івано-Франківська, набір до школи вже закінчився. Але Марія Йосипівна прослухала дитину й сказала, що буде її викладачем. Вона вчила Таню п’ять років. Нам не раз пропонували перейти до іншої музичної школи, де був потужніший колектив вокалістів, та ми не зрадили нашу вчительку. Досі серце болить, що я, може, не подякувала цій людині як слід. Навіть перед смертю Марія Йосипівна хвилювалася за свою ученицю, телефонувала... А першою вчителькою Тані з вокалу була Людмила Ткачук. З нею нас теж звело провидіння. На жаль, вона виїхала за кордон, але досі цікавиться Танею. Пізніше дочку навчала Світлана Гричко. Бог постійно посилав Тані добрих людей.

— Чи пам’ятаєте ви першу перемогу Тані?

— Це був фестиваль «Співаночка-джазочка» у Львові, де Таня отримала третю премію. Це був фурор, тим паче з огляду на специфічне звучання для львів’ян нашого прізвища — Ліберман.

— Чи не це вплинуло на появу сценічного імені Тіна Кароль?

— Ні. Просто з’явилася потреба в яскравому сценічному імені. Вона сама вибрала ім’я Тіна, що означає збирачка, управителька мас. Я дуже хотіла, щоб Таня взяла моє дівоче прізвище Журавель. Але вона обрала прізвище Король з наголосом на останньому складі. Та коли в палаці «Україна» її оголошували по-новому, російськомовні ведучі вимовили «Кароль», з наголосом на першому складі. Отак і вийшло.

— Хто в сім’ї робив «чорнову роботу» — відсилав на конкурси фонограми, документи, шукав пісні тощо?

— Основним продюсером Тані до 20 років була я. Я завжди казала, що Таня — це діамант, який треба лише трішки оздобити грошима. Адже для шоу-бізнесу ні 5, ні 10, ні 30 тисяч доларів не гроші. Щоб записати і розкрутити пісню, треба не менш як 60 тисяч. Благо, що чоловік — талановитий інженер і непогано заробляє. Але Тіна й сама працювала дуже напружено. Та коли їй запропонували роботу за кордоном, я сказала: «Ти повинна найперше здобути добру освіту». «Я тобі подарую цей диплом!» — сердито кинула вона. «Добре, подаруй», — кажу. І Таня справді «подарувала» мені червоний диплом училища імені Глієра! А взагалі у цьому училищі до неї не було учениці, яка так високо підняла б відділ естрадного співу. Тут досі не було естрадної співачки — стипендіатки Верховної Ради, студентки, яка виступала б у академічному концерті. Бо її голос звучить і без мікрофона. Врешті, це почули і в Юрмалі.

— Що основне в характері Тіни?

— Вона — цілеспрямована. Як у кліпі «Понад хмарами»: вітер мете, а вона йде! Все, чого вона досягла, — це її праця. За спиною нема ні покровителів, ні багатих родичів, ні зв’язків у шоу-бізнесі. Є талант і неймовірна працездатність.

— Звідки це в неї?

— Наші діти виросли в любові. Мій чоловік, як і я, неймовірно їх любить. Щовечора, як тільки переступав поріг, тато цілував їх, говорив з ними, розпитував. Діти рано пішли в самостійний світ. Тіна вступила в училище після дев’ятого класу, коли їй було 15 років. Чотири роки вчилася в Києві, жила у гуртожитку. Паралельно два роки ходила до вечірньої загальноосвітньої школи з музичним ухилом, бо інакше їй не видали б диплом. Це було складно, але навчило її не гаяти жодної хвилини.

— Чи багато важить для Тіни, який вигляд вона має?

— Думаю, що так. Але це не є головним «пунктом» в її житті. На запитання, що вона вибирає — шкіряну куртку чи запис пісні, вона завжди віддавала перевагу останньому.

— Тіна прислухається до ваших зауважень?

— Так. Я завжди питаю: хочеш, щоб я тебе похвалила чи сказала правду?

— Їй пропонують привабливі закордонні проекти?

— Так, але вона радиться з мамою, і поки що мама відповідає їй рядками з дитячого вірша: «Ми спитали в Журавля: «Де найкращая земля?». Журавель відповідає: «Краще рідної немає».