Міжвідомчу комісію з реформування правоохоронних органів було створено при Раді національної безпеки й оборони України у травні 2005 року. Її робота істотно пожвавилася на початку листопада, коли Указом Президента головою комісії було призначено секретаря РНБОУ Анатолія Кінаха.
Нещодавно комісією прийняті Концептуальні основи реформування правоохоронних органів України. (Проект було обговорено на засіданні РНБОУ 7 березня). На запитання нашого кореспондента відповідає Олександр Литвиненко, секретар міжвідомчої комісії, керівник департаменту з питань державної безпеки апарату РНБОУ, доктор політичних наук.
— Чим не влаштовує державу діюча система правоохоронних органів? Чому вона постійно перебуває у стані реформування?
— Історія реформування правоохоронних органів нашої країни нараховує стільки ж років, скільки й сама країна. Українські правоохоронні органи створювалися на основі союзних МВС, КДБ, Прикордонних військ, прокуратури тощо. На початку 90-х треба було забезпечити керованість держави і зберегти безпеку суспільства. Йшлося, по суті, про виживання, тому необхідно було створити хоч якусь систему, більш-менш працездатну. Тому проблема оптимізації правоохоронних органів тоді і не ставилася. Пізніше, у 2000 р., було створено комісію з реформування правоохоронних органів на чолі з Президентом. Збиралася вона кілька разів, та серйозних рішень прийнято не було. При цьому реформаторські зусилля докладалися постійно. Змінювалася структура органів, їх функції, але глибинних змін не відбувалося. Основною проблемою таких змін була відсутність концепції і як наслідок — безсистемність. Тому здебільшого все відбувалося на, так би мовити, декларативному рівні. Тепер доводиться надолужувати пропущене.
— Тобто не було головного — комплексного підходу?
— Так, не вистачало комплексності і системності. Але ж ситуація 2004 року вкрай загострила ще і проблему політичних ризиків: під час президентських виборів були спроби втягти правоохоронні органи в політичну боротьбу.
— Ви хочете сказати, що в той період зросли внутрішні ризики для національної безпеки країни?
— Саме так. І ця обставина ще раз підтвердила необхідність свідомого реформування правоохоронних органів. До речі, ще під час передвиборної кампанії 2004 року нинішній Президент Віктор Ющенко проголосив тезу про необхідність реформування податкової міліції, інших органів. Тому, власне, і було створено нашу комісію, куди входять керівники всіх правоохоронних органів і вчені.
— У чому принципові відмінності Концептуальних основ від усіх попередніх реформацій?
— В основу всіх поточних і майбутніх змін покладені принципи верховенства права і забезпечення конституційних прав і свобод громадян. Буде враховано досвід інших країн, у тому числі Євросоюзу.
— Погоджуюсь: тенденція захисту прав і свобод громадян у Концептуальних основах превалює. Це не може не радувати. Але повернімося до євроатлантичних стандартів.
— Насамперед йдеться про необхідність демілітаризації правоохоронної системи. Зараз у нас фактично всі правоохоронні органи є військовими, як служба безпеки, або напіввійськовими, як міліція.
Коротко про зміст Концептуальних основ. У країні буде поступово формуватися європейська правоохоронна система. І ключову роль у ній відіграватимуть органи прокуратури. Реформа правоохоронних органів буде пов’язана з реформуванням судової системи.
Внутрішні війська будуть перетворені в Національну гвардію, але залишаться у складі МВС. Міністерство внутрішніх справ буде поступово перетворюватися на цивільне відомство. Те, що ми маємо зараз, це практично міністерство поліції. Це добре розуміє і нинішнє керівництво міністерства, тому підтримує перехід до цивільної структури. А підвідомчим органом, що виконує поліцейські функції, стане національна міліція, що об’єднає всі міліцейські підрозділи країни. Від Служби безпеки в істотній мірі відійдуть невластиві їй правоохоронні функції.
На засіданні РНБОУ було прийнято рішення про створення Національної служби розслідування та відокремлення функцій досудового слідства від СБУ і Генеральної прокуратури з подальшою передачею їх до Міністерства внутрішніх справ.
Буде реформовано державну прикордонну службу — вона перетвориться з військової на правоохоронну структуру. У безпеці кордонів дедалі більше почнуть використовувати не військові, а оперативні методи.
— Якою ви бачите роль правоохоронних органів у боротьбі з корупцією?
Правоохоронні органи — це, образно кажучи, останній рубіж у боротьбі з корупцією. І в цій сфері акцент повинен робитися на попередження, профілактику явища, а не на боротьбу з його проявами. Але посилення антикорупційної лінії в діяльності правоохоронних органів є найактуальнішим завданням.
— Євросоюз надає істотну допомогу новим своїм членам в облаштуванні кордонів. Чи готовий він допомогти Україні?
— Ми зацікавлені в поглибленні таких контактів. Активно йдуть на співробітництво і європейські країни. Вони надають нам серйозну допомогу. При збереженні прозорості кордонів необхідно створити надійнішу систему забезпечення безпеки країни.
— Ви говорите про те, щоб перекрити потоки нелегальної міграції, контрабанди, що використовують територію України і Росії як транзитну для просування до Європи?
— Так! Але якщо контрабанда попадає до нас по всьому периметрі кордону, то основна маса нелегальних мігрантів — з Росії. Вважаю, що це створює додаткові загрози для національної безпеки країни.
Зараз відповідно до указу Президента розробляється комплексний огляд усього сектора безпеки держави, яку заплановано завершити до середини 2007 року. Тоді будуть зроблені остаточні висновки. Завдання полягає в тому, щоб у комплексі визначити головні моменти, які надалі забезпечать правильні рішення. Зауважу, що нинішні концептуальні основи не є документом прямої дії, це лише система поглядів з приводу створення надійної системи безпеки країни. Президент дав завдання завершити розробку плану дій протягом 15 днів. Коли концепцію буде прийнято, на її основі розроблять конкретні програми за напрямами діяльності відповідних державних структур. Зараз же розпочався реальний рух.
